. Дослідив еволюцію капіталізму на основі вивчення "історії духовного розвитку сучасної економічної людини". Завдяки В. Зомбарту термін "капі-талізм" став загальновживаним. Аналізуючи розвиток європейського капіта-лізму як органічний цикл з еволюційними фазами, вчений виокремив: стадію його народження, молодості (ранній капіталізм), зрілості (розвинений капіта-лізм) та старості (пізній капіталізм).
. Німецький дослідник трактував стадії економічного розвитку капіта-лізму як вираження певних форм господарської діяльності, спрямованої на збільшення багатства, особливо у грошовій формі. Водночас зрілий капіталізм вчений визначав як господарську систему, підпорядковану виробництву вик-лючно заради прибутку.
. Дослідив особливості "капіталістичного духу" як рушійної сили гос-подарського розвитку націй/ У складі "капіталістичного духу" В. Зомбарт виділяв:
дух підприємництва, пов'язаний із грандіозністю ініціатив, багатством ідей, жадобою грошей, насильством, авантюризмом, героїзмом, жагою пригод тощо;
бюргерський (міщанський) дух, в основі якого лежать бережливість, скромність, уміння рахувати та заощаджувати, працьовитість, поміркованість, схильність до раціоналізації тощо.
5. Визначив підприємництво як прагнення до "нескінченного", до само-визначення і влади, яка у сфері матеріальних прагнень рівнозначна збільшенню суми грошей. "Прагнення до влади і прагнення до грошей, - писав німецький дослідник, - переходять одне в одне: капіталістичний підприємець прагне до влади, щоб здобувати (прибуток) і здобуває, щоб добитися влади".
6. Найважливішими функціями підприємців вчений вважав:
організаторську, засновану на вмінні підбирати та об'єднувати фактори виробництва в працездатне ціле;
збутову, яка передбачає уміння вести переговори, завойовувати довіру та спонукати до купівлі запропонованих товарів;
облікову, пов'язану з точним кількісним підрахунком та зіставленням затрат і результатів.
7. Впровадив в економічну теорію поняття "економічної кон'юнктури", протиставивши учення про її коливання марксистській теорії криз. Стверджую-чи, що теорія криз має бути розширена до теорії кон'юнктури, вчений пов'язав ритмічний рух капіталістичної економіки з розвитком підприємництва та очі-куванням прибутків, здатними породжувати спекулятивне піднесення та укруп-нення виробництва. Розширення виробництва, яке з часом наштовхується на диспропорції між: видобувними та переробними галузями, а також між обся-гами основного та грошового капіталів, на думку вченого, неминуче породжує спад економіки.
Водночас В. Зомбарт стверджував, що чергування періодів піднесення і періодів спаду є необхідною передумовою розвитку "капіталістичного духу": у період піднесення розвивається спекулятивно-користолюбна його складова, пов'язана з новаторством та ризиком, а в період спаду - розрахункова, орга-нізаційна, спрямована на внутрішнє вдосконалення капіталістичної системи та вибір найефективніших форм господарювання.
8. Обґрунтував можливості еволюційного прогресу капіталізму, його мир-ного переростання в соціалізм.
Виступивши одним із авторів теорії "організованого капіталізму", В. Зом-барт стверджував, що в майбутньому на зміну ліберальному буржуазному сус-пільству прийде устрій, заснований на етатизмі, планомірності, корпоративізмі, ієрархічності, принципі "фюрерства", автаркії, підпорядкуванні індивідуальних інтересів державним тощо.
9. Започаткував концепцію "соціального плюралізму," згідно з якою роз-виток суспільства відбувається не шляхом зміни господарських систем, а шля-хом їх співіснування, приєднання основних елементів нового устрою до попе-редніх. Відтак В. Зомбарт був переконаний, що капіталістичне суспільство прямує до нової "змішаної" господарської системи, у якій будуть гармонійно поєднуватись приватні, кооперативні, суспільні, колективні, великі та дрібні, селянські й ремісничі господарства. Розвиток різних укладів та посилення впливу держави, на думку вченого, сприятимуть трансформації капіталізму в стабільне та високоефективне суспільство майбутнього.
У ХХ столітті під час силового та ідеологічного економіко-політичного протистояння капіталістичного та соціалістичного напрямків розвитку світо-вого суспільства відродження конструкцій „німецької історичної школи” здійснив економіст В. Ростоу в своїй теорії «стадій економічного зростання».
В. Ростоу опублікував книжку «Стадії економічного зростання. Heкому-ністичний маніфест» (1960) [28], в якій виклав власну концепцію суспільного розвитку, як альтернативу марксистській формаційній теорії. Він виділяє п'ять стадій економічного зростання: 1) традиційне суспільство, 2) підготовка передумов для піднесення, 3) піднесення, 4) рух до зрілості, 5) ера високого масового споживання.
Розрахунок техніко-економічних показників роботи сумішоприготувального відділення
Ливарне
виробництво, одна з галузей промисловості, продукцією якої є відливки, що
отримуються в ливарних формах при заповненні їх рідким сплавом. Річний обсяг
виробництва відливок в світі перевищує 80 млн. т. Методами литва виготовляєт ...
Методи керування діяльністю підприємства в ринкових умовах (на прикладі ПАТ Птахофабрика Південна)
На сучасному етапі розвитку економіки відбуваються
глибокі зміни в усіх її сферах, що впливають на систему керування. Систему
керування підприємства необхідно розглядати як динамічний процес, бо її
форми,методи і функції перебувають пі ...