Розділи економіки

Сутність капіталістичної економічної системи господарського розвитку держав в поглядах економістів еволюційного розвитку «нової німецької історичної школи»

Подальший еволюційний розвиток «нової німецької історичної школи» у періоді кінця XIX - початку ХХ сторіччя викладений в працях німецьких еко-номістів В.Зомбарта (1863-1941) та М. Вебера (1864-1920), які запропону-вали оригінальну теорію генези капіталізму.

У своїй пионерной роботі «Протестантська етика і дух капіталізму» [«Die Protestantische Ethik und der Geist des Kapitalismus»] (1904) М. Вебер пов'язав генезис капіталізму з радикальною зміною типу громадських зв'язків. Він виділив два типа [7]:

«природну спільність» [Gemeinwesen] - суспільство, новобудоване з урахуванням общинних, родоплемінних і патерналістських відносин - тобто. традиційних зв'язків - для людей;

і «громадянське суспільство» [Gesellschaft] - суспільство, новобудоване з урахуванням добровільного формування перетинів поміж і люди, вільними тиску громади чи роду. Капіталізм як господарська система можливий лише у громадянському суспільство. Тому його генезис пов'язані з руйнацією природною спільності.

На думку М. Вебера, така руйнація була викликане поступовим поширенням крайніх напрямів протестантизму - кальвінізму, пуританства тощо. Етика даних конфесій орієнтувала їхніх адептів для досягнення максимального успіху господарської діяльності; це з кальвіністської доктрини приречення, за якою одні люди ще до його свого народження визначені Богом для раю, інші - для пекла. Критерієм, що дозволяє визначити, хто куди визначений, таки служить успіх у справах, конкретно вимірюваний сумою накопиченого капіталу. Теорія М. Вебера має непроминуще значення і є сьогодні при дослідженні перетинів поміж релігією й економікою.

Вважаючи тенденцію до раціоналізації соціально-економічного життя ос-новою розвитку суспільства, Вебер пов'язував генезис капіталізму з подолан-ням традиціоналізму та утвердженням принципу формальної раціональності у всіх сферах суспільного життя (релігії, науці, праві, державному управлінні, організації підприємств тощо).

На думку німецького мислителя, капіталізм виникає там, де "існує раціо-нальне прагнення до капіталістичного прибутку", а людська діяльність «спря-мована на планомірне використання матеріальних засобів або особистих зусиль для отримання прибутку таким чином, щоб розрахований у балансі кінцевий дохід підприємства, виражений матеріальними благами в їх грошовій цінності, перевищував капітал».

На відміну від інших представників історичної школи, які відводили провідну роль державі, М. Вебер розглядав суспільство як сукупність вільних індивідів, пояснюючи соціально-економічні процеси і явища на основі індивідуальних мотивів господарської поведінки. Водночас він визнавав існування суперечностей між індивідуальними та суспільними інтересами, покладаючи на державу важливі функції з їх врегулювання.

Одним із яскравих представників наступного етапу розвитку нової істо-ричної школи був учень Г. Шмоллера - Вернер Зомбарт (1863-1941) - ні-мецький соціолог, філософ, економіст, професор політичної економії Бреслав-льського, а згодом - Берлінського університетів, автор праць "Сучасний капі-талізм" (1902), "Буржуа. Етюди з історії духовного розвитку сучасної економіч-ної людини" (1913), "Три політичні економії" (1929), "Німецький соціалізм" (1934) та ін.

Гучну славу та визнання німецькому досліднику принесло побудоване на багатому історичному матеріалі фундаментальне дослідження "Сучасний капі-талізм. Історико-систематичне дослідження загальноєвропейського економіч-ного життя від його зародження до сучасності" (1902) [32]. Центральне місце у цьому творі займає історична економічна соціологія. На її основі вчений здійс-нив спробу осмислити походження та форми розвитку капіталізму, виявивши сис-тему господарських цінностей, притаманних різним стадіям його еволюції.

У цій та інших працях вчений [31]:

. Розмежував поняття "господарська система" (абстрактно-теоретична конструкція, позбавлена історичної специфіки і призначена для систематизації емпіричних фактів) і "господарська епоха" (реально існуюча господарська сис-тема). Структуру господарської системи В. Зомбарт характеризував поєднан-ням трьох груп факторів:

технологічного способу виробництва (субстанції);

суспільних відносин (форми);

господарського духу (спонукального мотиву розвитку).

Виходячи з цих міркувань, вчений виокремив три групи найважливіших чинників еволюції господарської системи: техніко-економічні, соціально-орга-нізаційні та соціально-психологічні, включаючи до складу останніх суспільну свідомість, мислення та ідеологію. В. Зомбарт був переконаний, що фактори, які зумовлюють господарську діяльність, знаходять свій прояв у певних інсти-туціях, дослідження яких уможливлює виокремлення своєрідних рис того чи іншого економічного устрою.

Перейти на страницу: 1 2 3

Подібні статті по економіці

Роль держави у забезпеченні зайнятості та регулювання відтворення робочої сили
Сьогодні питання ринку праці є однією з найактуальніших тем для дослідження. Це зумовлено тим, що в сучасних умовах розвитку економіки особливої актуальності набувають проблеми ефективної зайнятості населення, створення ринку робочої ...

Розробка бізнес-плану інвестиційного проекту ПАТ Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського
У широкому аспекті інвестиції - один із вагомих факторів економічного розвитку кожної країни. Перехід до ринкової моделі економічного зростання безпосередньо пов'язаний з формуванням нових інвестиційних проектів. Інвестування є формою фінансово-еконо ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2020 рік.