Економічна періодизація господарського розвитку держав в працях економістів «старої німецької історичної школи» викладена в працях Ф. Ліста, В. Рошена, Б. Гільдебрандта та спирається на економічне трактування кожним важливості категорій «капітал»(«мінова вартість») та «продуктивні сили».
. Погляди Ф.Ліста на економічну періодизацію розвитку держав[21].
Ф. Ліст, розрізняючи економічні категорії "мінові вартості" і "продуктив-ні сили", на перше місце ставив формування людського капіталу шляхом піз-нання, засвоєння та примноження накопичених людством знань, ідей, винахо-дів, відкриттів, навичок професійної діяльності тощо. Відтак важливого значен-ня Ф. Ліст надавав розвитку освітніх, наукових, духовних та правових закладів, мистецтва тих, хто завідує судом та адміністрацією, в чиїх руках освіта та релігійне виховання, хто розвиває науку, культуру тощо.
Таким чином, німецький дослідник трактував продуктивні сили:
як постійне джерело суспільного добробуту та найважливішу передумо-ву прогресивного розвитку націй;
здатність створювати багатство, яка набагато важливіша за саме багат-ство;
інтелектуальні, соціальні, матеріальні сили нації, сукупність суспільних умов, які сприяють економічному зростанню.
Спираючись на теорію продуктивних сил, Ф. Ліст обґрунтував концепцію економічного прогресу нації. Аналіз історичного матеріалу, дослідження ево-люції галузевої структури економіки та оцінка рівня розвитку продуктивних сил сучасних йому економічних систем дали змогу німецькому вченому виок-ремити такі стадії економічного розвитку націй:
- стан дикунства;
- стан розвитку скотарства;
стан землеробства (цієї стадії, на думку Ф. Ліста, досягли сучасні йому Іспанія, Португалія, Італія);
землеробсько-мануфактурний стан (на шляху до цієї стадії, на думку вченого, перебували на той час США та Німеччина);
землеробсько-мануфактурно-комерційний стан суспільства (Ф. Ліст вважав, що цієї стадії досягла на той час лише Англія, до якої наближається Франція).
Визначаючи п'яту стадію як господарський ідеал, який забезпечує найкра-щу комбінацію та гармонійний розвиток продуктивних сил нації, вчений ствер-джував, що досягнення цієї стадії є метою розвитку усіх народів. Водночас він звертав увагу на необхідність певних передумов реалізації зазначеної мети:
вигідного географічного розташування, наявності великих територій та значних запасів природних ресурсів, необхідних для розвитку національної індустрії;
схильності до мануфактурного розвитку нації, її здатності до самовідданої праці заради майбутнього прогресу.
У зв'язку з цим Ф. Ліст зазначав, що дух німецької нації переважає у інші народи. Відтак для економічного піднесення країни необхідно "окрилити" її кордони за рахунок невеликих держав-сусідів (Голландії, Данії), союз яких з Німеччиною буде запорукою їх подальшого успішного розвитку.
. Погляди В.Рошера на економічну періодизацію розвитку держав [29].
Поставивши за мету вплинути на формування національної політики доповнивши та розвинувши учення класиків на основі залучення до аналізу історичного методу дослідження, В. Рошер:
. Стверджував, що не існує єдиної політичної економії та універсальних законів господарського розвитку всіх націй, оскільки генезис господарського життя кожної країни є специфічним, залежним від її геополітичного становища, конкретно-історичних та природних умов, традицій і звичаїв, розвинутості політичних інститутів тощо.
Критикуючи методологію класичної школи, вчений звертав увагу на те, що окремі індивіди керуються у своїх вчинках не лише прагненням економічної вигоди, але і суспільними інтересами, сімейними турботами, почуттям національної єдності тощо. Відтак позаекономічні чинники суттєво впливають на вчинки та прагнення людей, значно збагачуючи їх палітру.
. Особливий наголос вчений робив на необхідності міждисциплінарного підходу як важливого засобу подолання обмеженості та "шкідливого впливу" класичної доктрини. Протиставив універсальному, космополітичному вченню класиків власну концепцію історичного розвитку націй, застосувавши історичний підхід до теорії трьох факторів виробництва (засоби виробництва, людська праця, грошовий капітал).
Исследование украинского рынка сельскохозяйственной и пищевой продукции
Послідовна інтеграція України в Європейську
економічну Спільноту відкриває великі можливості для просування української
продукції на ринки Європи.
Важливою умовою для зміцнення
економічних зв’язків між Україною та Співтовариством є ...
Податкове стимулювання наукової та інноваційної діяльності
Визначальними чинниками сучасного економічного розвитку є
інноваційні технологічні зміни, що зумовлені широкомасштабним освоєнням
досягнень науки, забезпечують зростання продуктивності суспільного виробництва
та підвищення добробуту населе ...