У межах десятиріччя, тобто з 1843 по 1853 pp., вони видали кілька подіб-них між собою за змістом книг з політичної економії. Так, у 1843 р. В. Рошер, який окреслив загальні контури історичного методу в політичній економії, опублікував "Короткі основи курсу політичної економії з погляду історичного методу". У 1848 р. вийшла книга Б. Гільдебранда "Політична економія сучас-ного і майбутнього". У 1853 p. K. Кніс видав працю "Політична економія з точ-ки зору історичного методу". Як видно навіть із назв видань, політична еконо-мія розглядалася представниками історичної школи з історичних позицій.
Стара історична школа дотримувалася поглядів на політичну економію, які відстоював Ф. Ліст. її представники вважали, що політична економія покли-кана вивчати національну економіку, розвиток якої визначається особливос-тями природи, характером народу і його установ. Принцип історизму замість загальних економічних законів пронизує економічні погляди старої історичної школи.
1. Вільгельм Рошер (1817-1894) [29].
Засновником та лідером «старої німецької історичної школи» був Вільгельм Георг Фрідріх Рошер - провідний німецький економіст, професор Лейпцизького університету, автор праць "Програма лекцій з історичного методу" (1854), "Історія І англійської політичної економії XVI-XVII століть" (1851), "Система політичної економії" (1854-1894), "Історія національної політичної економії" (1874) та ін.
Рошер ставить своїм завданням доповнити й розвинути теорію класичної школи і водночас вплинути на формування національної політики. Досліджуючи історію становлення й розвитку економічних процесів у різних країнах, він намагається встановити причини їхніх національних особливостей.
Історична школа в особі Рошера мала рішучого поборника еволюційного шляху розвитку суспільства і супротивника революційних перетворень. Він бачив історичну перспективу, критикував класичну школу за те, що вона, розглядаючи капіталістичні відносини як результат цивілізаційного прогресу, водночас оголошувала їх незмінними і вічними. Натомість Рошер не заперечував доцільності втілення в життя соціалістичних ідей, але тільки реформістським шляхом.
У «Системі політичної економії» він пише: «Наша мета просто описати економічну природу людини і її економічні бажання, дослідити закони і харак-тер рішень, що їх прийнято для задоволення цих бажань Таке дослідження може бути здійснене за умови тісного контакту з іншими знаннями із націо-нального життя, наприклад з історії права, політичної історії та історії цивілі-зації».
В.Рошер ставить собі завдання доповнити й розвинути загальновизнану теорію класичної школи і водночас вплинути на формування національної по-літики. У його працях наявний глибокий порівняльний аналіз історії становлен-ня й розвитку економічних явищ у Німеччині, Англії, Франції. Досліджуючи генезис міжнародної торгівлі, грошового обігу, банківської справи, він визначає притаманні всім національним економікам риси і намагається встановити при-чини національних особливостей розвитку економічних процесів.
Рошер високо оцінює переваги індустрії, розвитку транспорту і вказує на породжені ними зміни в економічних відносинах, а також на можливості, які вони відкривають. Він розглядає роль держави щодо підтримки і сприяння ма-шинному виробництву як приклад впливу на розвиток національного господар-ства. Його практичні рекомендації фактично є порадником щодо використання можливостей суспільства з метою його самовдосконалення.
Теза: «Таку користь можуть отримати німецькі промисловці від критич-ного переосмислення історії для вирішення сучасних проблем за конкуренції на внутрішньому та зовнішньому ринках» - набуває особливого значення, коли з позицій історичного аналізу він дає рекомендації з розвитку фіскальної полі-тики, регулювання торгівлі, відносин між найманими робітниками та власника-ми, організації професійного навчання і навчання наук та мистецтва, зв'язуючи всі ці напрямки ідеєю взаємозалежності та загального розвитку нації.
Слід особливо підкреслити, що всі практичні рекомендації В.Рошер обов'язково звіряв із теоретичними постулатами класичної школи, тим самим підтверджуючи плідність історичного методу, який зв'язує класичну теорію із життям.
Оцінка та аналіз діяльності ПАТ Полтавакондитер
Передкваліфікаційна
практика є завершальною ланкою практичної підготовки, яка проводиться перед
захистом бакалаврських робіт. Під час цієї практики поглиблюються та
закріплюються теоретичні знання з професійно орієнтованих дисциплін на ...
Місце малих підприємств в системі ринкових відносин
Одним з найважливіших завдань України на шляху подальшого розвитку ринкових відносин є посилення ролі малого підприємництва. Адже малі підприємницькі структури створюють не тільки економічну, а й соціально-політичну основу для становлення та розвитку ...