з) Прихильне ставлення до державного втручання. Таке ставлення викликано передусім скептицизмом у тому, що вільна конкуренція, характерна ринковій економіці, може забезпечити гармонію інтересів різних суб'єктів господарювання. Без планомірного впливу держави на господарство «найсильніші» будуть завжди опинятися у виграші за рахунок «слабких».
Державне втручання має здійснюватися у вигляді «виховного протекціонізму», спрямованого на захист фабрично-заводської промисловості. Її слід захищати від конкуренції з продуктивними силами більш розвинених іноземних держав. При цьому Ф. Ліст негативно ставився до протекціоністського захисту сільського господарства. Такий захист, на його думку, призводить до подорожчання сировини й продовольства та, тому, несприятливо впливає на стан промисловості.
Вчення Ф. Ліста про країну (та й у цілому весь його підхід до вивчення господарства), безсумнівно, відбиває сучасні йому історичні реалії економіки Німеччини. Саме тоді (перша половина ХІХ століття) її промисловість розвивалася при збереженні сильних феодальних пережитків у сільському господарстві і не могла витримати конкуренцію з промисловістю більш розвинених розвинених країн - передусім, з Англиєю і Францією. Звідси й виникала потреба у державній регуляторній політиці «виховного протекціонізму».
Переоснащення процесу пакування продукції з використанням інноваційних технологій
Актуальність
обраної теми в умовах динамічного розвитку науки і техніки полягає в тому, що
все більше підприємств постають перед проблемою морального старіння власних
основних фондів та необхідністю їх заміни новітнім обладнанням. Тако ...
Роздержавлення та приватизація
Державне управління процесами приватизації
Одним з елементів економічної політики і однією з найважливіших функцій держави у період переходу до ринку є зміна економічної структури - створення структури змішаної економіки.
Структура змішан ...