б) Другий етап (др. пол. XVIII ст.) пов’язаний з дослідженнями англійського економіста А. Сміта (1723-1790 рр.). Найгеніальнішою працею вченого є "Дослідження про природу та причини багатства народів"(1776 р.). Саме в ній Сміт започаткував систематизований виклад політекономії і дослідив значення особистого інтересу, як рушійної сили економічного прогресу. Він досліджує суть та закономірності капіталістичного господарства, аналізує розподіл праці та грошовий обіг. На відміну від меркантилістів, вчений визначив першоджерелом багатства працю. Одночасно для Сміта була характерна подвійність поглядів стосовно теорії вартості, він обґрунтовує і трудовий і витратний підходи.
в)Третій (перша половина XIXст.) представлений у працях Д.Рікардо, Т. Мальтуса(Англія), Г. Кері (США), був пов’язаний з утвердженням ринкової економіки, завершенням формування національних ринків у Європі та початком економічних кризових потрясінь. Д. Рікардо так сформулював мету політичної економії: визначення законів, які керують розподілом доходів. Вчений більш послідовно, ніж А. Сміт, розробляє теорію про працю як єдине джерело вартості.
г) Завершальний четвертий етап класичного напрямку (друга половина XIXст.) було ознаменовано працями Дж.С. Мілля та К. Маркса. Дж.С. Мілль (1806-1873 рр.) у праці "Основи політичної економії" (1848р.), систематизував економічні ідеї класичної школи та обґрунтував вимоги англійської ліберальної буржуазії до соціального реформізму.
Марксизм, або політична економія праці, - це напрямок, розвинутий К. Марксом і Ф. Енгельсом при досліджені системи законів капіталістичного суспільства з позиції робітничого класу. Продовжуючи дослідження трудової теорії власності, вони зробили аналіз розвитку форм власності, запропонували свої концепції додаткової вартості, грошей, продуктивності праці. Однак положення марксизму про заперечення приватної власності і ринку, посилення експлуатації і зростання зубожіння трудящих, про єдиний фактор формування вартості, переваги суспільної власності, неминучість краху капіталізму не малі належної обґрунтованості й не знайшли практичного підтвердження на протязі історичного експерименту в створених революційним шляхом в ХХ сторіччі странах діалектичного матеріалізму, соціалізму та гегемонії пролетаріату.
Одночасно, в четвертому періоді розвитку класичної школи політичної економії та розвитку економічної теорії розвитку господарських систем в світі (середина ХІХ сторіччя) виникає альтернативна школа політичної економії - «німецька національна політична економія», яка характеризується іншим, ніж в класичній школі А. Сміта та Д. Рікардо, трактуванням закономірностей суспільного розвитку [33].
Економічна теорія і економічна наука взагалі зазвичай має національне обличчя, що є природним явищем, оскільки вона більше, ніж будь-яка інша сус-пільна наука, безпосередньо пов'язана з господарською практикою і практик-ною політикою певної країни. Тому не дивно, що трудова теорія вартості, яка в особі А. Сміта і Д. Рікардо тривалий час вважалася нездоланною, скоріше, ніж очікувалося, була піддана критиці. Це не був кінець політичній економії, а ли-ше пошуки її дальшого розвитку згідно з економічною еволюцією національних господарських систем.
Якщо для Англії принцип вільно-економічних дій, "економічна людина" та інші поняття були зрозумілі, то в інших країнах Європи, зокрема в Німеччи-ні, не можна було ігнорувати позаекономічні чинники у розвитку економіки. Тому космополітичні за своїм змістом категорії економічного вчення Сміта-Рікардо у Німеччині критикували, наповнювали національним змістом. Німець-кі економісти апелювали до національних господарських і культурних тради-цій, докладно їх описували і залучали до моделювання національної економіч-ної системи.
Монопольна та конкурентна рівновага, цінова еластичність попиту
Сучасна
ринкова економіка являє собою складний організм , що складається з величезної
кількості різноманітних виробничих, комерційних, фінансових і інформаційних
структур , які взаємодіють на тлі розгалуженої системи правових ...
Кредит, його суть, форми і значення в ринковій економіці
Кредит
виник на певному етапі розвитку людського суспільства спочатку як явище
випадкове, зумовлене особливими взаємовідносинами між товаровиробниками: коли
продавцю потрібно було продавати товар, а в покупця не було грошей, щоб його
...