державний німецький економіка
Пануючі в першій половині ХІХ сторіччя традиції історико-філософської думки в Німеччині: потужний вплив знаменитого філософа Г. Гегеля (1770 - 1831), не менш відомих вченого-правознавця Ф.К. фон Савіньї (1779 - 1861) та філософа В. Дільтея (1833 - 1911) - вплинули на склад мислення німецьких економістів. Їм важко було сприйняти індивідуалістську філософію англійсь-кого утилітаризму (намагання мати з усього користь). Вони спиралися на ідею Гегеля, що розвиток людського суспільства, по суті, є проявом духу народу і тому держава з етичної точки зору, завжди займає пануюче становище в порів-нянні з індивідуумом і сім’єю. Такою була філософська концепція, котра лягла в основу методології історичної школи [35].
На момент появи у XIX сторіччі «німецької історичної школи» в теорії економічного розвитку та регулювання господарських систем в світі, світова економічна думка мала наступні історичні економічні теорії [23, том 2]:
1. Меркантилізм - як перша теоретична розробка капіталістичного способу виробництва, виник на основі узагальнення досвіду первісного нагромадження капіталу. Прибічника цієї школи основним джерелом багатства вважали сферу обігу, торгівля, а саме багатство ототожнювали з накопиченням грошей. У розвитку меркантилізму виділяють 2 основні етапи: перший - ранній меркантилізм або монетаризм, до представників якого відносять В. Стаффорда (Англія), Б. Даванцаті (Італія) ; другий - розгорнута система меркантилізму, ідеї якого втілили Т. Мен, С. Фортрей (Англія), А. Монкретьєн (Франція). Основним критерієм поділу є обґрунтування засобів досягнення торговельного балансу. Меркантилісти сприяли розвитку експортно-орієнтованої промисловості, міжнародному поділу праці, визначали свободу багатьох форм економічної діяльності, але одночасно спиралися на митний протекціоналізм, монопольні компанії, колоніальну систему, фіскальне пограбування. Специфіки капіталізму меркантилісти не розуміли , не було і аналізу виробництва, соціальні проблеми ігнорувалися.
2. Фізіократія( з фр. physis - природа, kratos - влада) французька школа , що критикувала ідеї меркантилістів. На відміну від меркантилістів, вони перенесли акцент дослідження безпосередньо на природу і виробництво. Але джерелом багатства вважали тільки працю у сільськогосподарському виробництві. Вважали, що промисловість, транспорт і торгівля - безплідні сфери, а праця людей у цих сферах лише покриває витрати на їхнє існування і неприбуткова для суспільства. Представники: Ф. Кене (1694-1774рр.), А. Тюрго (1727-1781рр.), В. Мірабо (1715-1789рр.), Д. Норе.
3. Класична політична економія - ії засновники У. Петті. А. Сміт, Д. Рікардо зосереджують увагу на аналізі економічних явищ і закономірностей розвитку всіх сфер виробництва, прагнуть розкрити економічну природу багатства, капіталу, доходів, кредиту, механізму конкуренції. Саме вони започаткували трудову теорію власності, а ринок розглядають як саморегулюючу систему.
Згідно з найбільш поширеним підходом до хронологічного поділу класичної школи її поділяють на такі етапи:) Перший період охоплює кінець XVII - перша половина XVIII. Відбувається утвердження основних положень класичної школи у творчості В. Петті (Англія) та П. Буагільбера (Франція). В. Петті у праці "Трактат про податки та збори"( 1662 р.), починає розробку трудової теорії власності. Відома формула В. Петті: "Праця - батько і активний принцип багатства, а земля - його мати" є варіантом вчення про джерела власності. Він є одним із засновників економіко-статистичних методів дослідження, виділив категорію національного доходу.
Регіональний розвиток і розміщення залізничного транспорту України
За своїми природними географічними умовами Україна належить до
держав, які мають всі необхідні дані для торгових контактів із зарубіжними
країнами через залізничний транспорт. Сама доля подарувала нашій країні вигідне
географічне полож ...
Обігові кошти підприємства
Сьогодні, коли економіка України перейшла на ринкові методи функціонування, кожне підприємство саме відповідає за себе. Знов створені і вже діючі підприємства самі вирішують яку продукцію випускати, за якими цінами реалізовувати.
Кожне підприємство, ...