Стан та проблеми сталого розвитку аграрної сфери України

Рис. 3. Структура виробництва валової продукції сільського господарства за категоріями господарств, % [7]

На наш погляд, причини високих темпів розширення землекористування сільських господарств населення і нарощування ними обсягів виробництва зрозумілі втрата більшістю селян постійної роботи у сільськогосподарських підприємствах, зниження рівня оплати праці на селі, тривалі затримки її виплати.

Позитивні тенденції розвитку сільськогосподарського сектору господарств населення у трансформаційний період дали підстави вітчизняним науковцям говорити про певний економічний парадокс, коли всупереч твердженням про переваги великих підприємств дрібнотоварні господарстві населення виявилися більш життєздатними у кризових умовах. Як наслідок, сільськогосподарська діяльність сільських домогосподарств стала предметом спеціального аналізу у багатьох наукових роботах.

Серед наукових праць із зазначеної тематики важливе місце належить роботам академіка НАНУ О. Онищенка [13], академіків УААН В. Юрчишина [3], Б. Пасхавера [2, 10], які ґрунтовно розглядають широке коло питань формування, розвитку й ефективності господарств населення. Варто відмітити низку досліджень щодо цього виробництва і його ефективності у господарствах населення, а також процесів реалізації продукції, виконаних в Інституті аграрної економіки УААН, що проводились на основі організації власних інформаційних обстежень діяльності особистих селянських господарств [11, 12].

Чинна офіційна статистика сільськогосподарської діяльності господарств населення надає можливості певною мірою оцінити низку їх характеристик щодо землекористування, забезпечення необхідними ресурсами, людським капіталом тощо. Внаслідок земельної реформи сільські домогосподарства України сьогодні суттєво різняться за розмірами землекористування. Дані табл. 6 показують, що в останні роки середній розмір площі землі сільських домогосподарств дещо зростав, однак незначно. Наразі він становить 1,2 га порівняно з 1,04 га у 2004 р.

Водночас, якщо співставити цю площу із середніми 0,5 га у користуванні домогосподарств у минулому за планової системи, то це збільшення виявляється суттєвим. Середній загальний розмір земельних ділянок домогосподарств, отриманих як паї, а також орендованих наразі становить 3,09 га порівняно з 2,4 га у 2004 p., тобто на третину більше.

Сільські домогосподарства приблизно в однаковій пропорції очолюються як чоловіками, так і жінками. Однак проблемою, очевидно, є значний середній вік працюючих у домогосподарствах, який коливається на позначці близько 58 років, у тому числі (2010 р.) для чоловіків 55, жінок 62 роки. Це ставить під сумнів нормальний процес зміни поколінь працюючих у селянських домогосподарствах.

Статистика сьогодні виокремлює так звані розширені сільські домогосподарства, тобто ті, які мають площу землі понад гектар. У 2010 р. такі господарства становили кількісно майже 22% від усіх сільських домогосподарств і охоплювали 72,3% земель у володінні і користуванні останніх. Середня площа землі розширеного домогосподарства помітно більша і становить майже 4 га, а середній загальний розмір земельних паїв і ділянок, які можуть орендуватися населенням, близько 3,25 га. Вони помітно краще озброєні технікою і сільськогосподарським інвентарем, які реєструються у 27,7% розширених господарств (порівняно з 13% господарств у середньому), у тому числі трактори мають майже 24,9% останніх (16% для усіх домогосподарства). Оператори цих господарств більшою мірою чоловіки, ніж жінки. Водночас практично всі (94,6%) розширені домогосподарства також фрагментовані, з середньою віддаленістю земельної ділянки понад 2 км.

Подібні статті по економіці

Теорія соціально-технологічної парадигми як методологія визначення пріоритетів економічного розвитку України
Сьогодні часто лунають заклики, що українське суспільство повинно дати принципові відповіді на стратегічні виклики часу. Але у чому, власне, полягають ці виклики? І що треба робити для адекватної відповіді? Розглянемо ці питання через при ...

Система обліку, контролю і аналізу ефективності використання необоротних активів підприємства
Ринкові умови господарювання вимагають від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентоздатності виробленої продукції та наданих послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм госп ...