Ринок, як система економічних відносин між суб’єктами господарської діяльності, що самостійно функціонують в процесі обміну товарів та послуг на гроші, є важливою відправною ланкою формування соціально-орієнтованої ринкової економіки, відіграє ключову роль у системі суспільного відтворення: виробництві, розподілі, обміні, споживанні товарів та послуг. Ринкові відносини є головною формою відносин між виробниками товарів (послуг) та їх покупцями, механізмом координації і узгодження їх дій, головною умовою досягнення високих результатів господарської діяльності.
Ринок - обов’язкова складова товарного господарства, яка обумовлена розвитком суспільного поділу праці, економічною відокремленістю господарюючих суб’єктів, наявністю різних форм власності, свободою підприємництва та вибору, тісним зв’язком з світовою економікою.
Ринок - багатогранна та складна категорія, що призводить до наявності значної кількості визначень сутності ринку. В сучасній економічній літературі сутність категорії "ринок" розкривається як:
- взаємодія людей для торгівлі один з одним;
- сукупність відносин існуючих та потенційних покупців товарів і послуг та їх продавців у сфері обміну;
сукупність економічних відносин, за допомогою яких здійснюється обіг суспільного продукту в товарно-грошовій формі ;
механізм та форми організації і обслуговування обміну товарів, послуг за законами товарного виробництва та грошового обігу,
обмін, який викликає вільне коливання попиту, пропозиції та цін, та орієнтує виробництво на задоволення суспільних потреб;
тип господарських зв’язків між суб’єктами господарювання.
Передумовами формування ринкових відносин є: наявність необмеженої кількості учасників конкуренції; вільний вхід до ринку; регулярний характер обміну на основі взаємодії попиту, пропозиції, цін; мобілізація матеріальних трудових, фінансових і інших ресурсних потоків; однорідність однойменних продуктів; надання кожному з учасників ринку повного обсягу ринкової інформації; неможливість тиску на рішення, що приймаються конкурентами.
Визначені основні умови для переходу до ринкового господарства в Україні, з якими можна повністю погодитися. Це: наявність в економіці різноманітних форм власності; забезпечення свободи господарської діяльності, формування механізму вільного ціноутворення; вільне маневрування ресурсами; повнота і доступ до інформації, наявність ринкової інфраструктури, послідовна інтеграція національної економіки в систему світових господарських зв’язків, забезпечення соціальних гарантій громадянам.
Ринкова модель економіки містить три головні елементи - попит, пропозицію і ціну, які знаходяться в постійному діалектичному зв’язку між собою. Ці елементи функціонують в умовах конкуренції, сутність якої полягає у свободі вибору економічних рішень учасниками виробничих відносин - виробниками (продавцями), покупцями (споживачами), спрямованими на максимізації вигоди: для перших - прибутку, для других - споживчої корисності. Таким чином, як економічна категорія ринок - це сукупність економічних відносин, які мають місце в сфері обміну товарів та послуг, в результаті яких формується попит, пропозиція та ціна.
Комплексне (системне) розкриття сутності ринку потребує визначення його основних функцій :
) остаточне визначення вартості товарів та послуг та їх реалізації, перетворення продукту праці на товар;
2) забезпечення неперервності процесу суспільного відтворення (зокрема, зв’язку між виробництвом та споживанням), формування цілісної національної економічної системи та її зв’язку з іншими національними економіками в масштабі світового ринку;
) спонукання виробників товарів та послуг до зниження індивідуальних витрат нижче від суспільно необхідних, підвищення суспільної корисності товарів та послуг, їхніх якостей і споживчих властивостей;
) регулювання впливу на економіку в цілому, на пропорцію між різними сферами-галузями економіки, приведення у відповідність платоспроможного попиту та пропозиції, нагромадження та споживання та інших пропорцій;
) сприяння контролю споживачів за виробництвом, вирівнювання цін;
) посилення конкуренції між виробниками товарів та послуг в окремих кранах та в межах світового господарства.
Щодо сутності споживчого ринку, то в сучасній економічній літературі існує багато різних тлумачень цього терміну. Наприклад, в [7, с.542] споживчий ринок визначається як " окремі особи та домашні господарства, які купують товар та послуги для особистого споживання." В [т.3 с. 253], "Економічній енциклопедії" він трактується як "процес купівлі домогосподарствами товарів та послуг для особистого споживання" . В якості синонімічного там же пропонується використовувати термін "ринок предметів споживання", який характеризується як "сукупність необхідних та сталих зв’язків між підприємствами, торговельними організаціями, населенням і державою(опосередковано) щодо купівлі-продажу предметів споживання" [8, с.429, т.3 ].
Затрати виробництва, ціна і прибуток
Будь яке підприємство або фірма намагається отримати якомога більший дохід від своєї діяльності, а отже прагне не тільки продати свій товар за максимально високою ціною, а скоротити свої витрати на виробництво й реалізацію продукції. Тому однією з ва ...
Проблеми управління прибутковістю та рентабельністю дільничої станції Микитівка
Сучасний розвиток економіки України супроводжується ускладненням економічних процесів, трансформацією власності і середовища господарювання, концентрацією виробництва і капіталу, що зумовлює об’єктивну необхідність забезпечення прибутковості су ...