Підприємство як особлива форма організації підприємства

Підприємство - заснована на кооперації форма організації виробництва, що виступає як економічно відособлений суб'єкт господарювання.

Підприємство як економічна система є основною ланкою, де відбувається безпосереднє вирішення основної економічної проблеми: що і скільки (товарів і послуг) виробляти? Підприємство також пов’язане з вирішенням проблеми розподілу благ. Воно надає робочі місця, виплачує заробітну плату, шляхом виплати податків бере участь у здійсненні соціальних програм. Підприємство має володіти рядом істотних ознак. Основні з них наступні:

) організаційна єдність; підприємство − це певним чином організований колектив із своєю внутрішньою структурою і порядком управління;

) відособлене майно; підприємство має власне майно (що складається з основних і оборотних засобів) та самостійно використовує його у певних цілях;

) майнова відповідальність; підприємство самостійно несе відповідальність за своїми зобов’язаннями згідно законодавства;

) системна єдність засобів виробництва; підприємство поєднує економічні ресурси для виробництва економічних благ з метою одержання прибутку;

) оперативно-господарська й економічна самостійність; підприємство саме здійснює різні угоди й операції, саме отримує прибуток і несе збитки, а за рахунок прибутку забезпечує стабільний фінансовий стан і подальший розвиток виробництва;

) наявність ідентифікаційних ознак; підприємство мають впізнавати та відрізняти від інших підприємств. Для цих цілей підприємству дають ім'я (найменування), під яким воно набуває та відчужує майнові й особисті немайнові права, несе зобов’язання, виступає в суді й арбітражі в ролях позивача і відповідача.

Роль підприємства в суспільному виробництві полягає в тому, що воно забезпечує, з одного боку, поєднання факторів виробництва, а з іншого − зв'язок між товарними і ресурсними ринками.

Таким чином, під підприємством розуміють самостійний суб'єкт господарювання, створений у порядку, встановленому законодавством, для виробництва продукції, виконання робіт і послуг з метою задоволення суспільних потреб та отримання прибутку за допомогою самостійного здійснення своєї діяльності, розпорядження власною продукцією та отриманим прибутком, що залишається в нього після сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Виділимо головне в даному визначенні підприємства:

• самостійність;

• наявність мети щодо отримання прибутку.

Якщо підприємство має свій рахунок у банку, печатку, здійснює різні операції й укладає угоди, але існує за рахунок іншого підприємства або держави, то мова іде лише про оперативно-господарську самостійність. І тільки ефективна діяльність та її результат − стабільний фінансовий стан − дають підприємству економічну самостійність. В якості самостійної економічної одиниці підприємство, виходячи із своїх інтересів (одержання прибутку) і виробничих можливостей, визначає, що і для кого виробляти.

У зв'язку з цим підприємство виконує наступні функції:

організаційну;

відтворювальну;

соціальну.

Суб'єкти, які формують організаційну систему підприємства, утворюють дві субсистеми. Одну складають власники підприємства, іншу - колектив найманих працівників. При цьому самі власники можуть виконувати функції виробничої діяльності підприємства, а працівники підприємства можуть стати його власниками (засновниками, акціонерами).

Коротка характеристика відносин:

- між власником і трудовим колективом (основні інструменти реалізації відносин - зарплата, премія, ін. матеріальні блага); 2 - між підприємством (п.) і постачальниками ресурсів: матеріальних, енергетичних, фінансових (ціни за ресурси); 3 - між п. і споживачами (ціни за продукцію); 4 - між п. і державою (податки, платежі, субсидії, дотації); 5 - між п. і вищестоящою організацією (розподіл прибутку, субсидії, дотації); 6 - між вищестоящою організацією і державою (те ж, що і четвертий вид відносин); 7 - між п. і підрозділами інфраструктури (місцеві податки і платежі, ціни за надані послуги: транспорту, енергетичних підприємств, зв'язку; платежі за природні ресурси і землю); 8 - між п. і суміжними економічними суб'єктами, зокрема − конкурентами на ринках сировини та продукції (ціни на сировину і продукцію); 9 - між п. та організаціями нижчого підпорядкування (аналогічні відносинам п’ятого виду).

Подібні статті по економіці

Макроэкономические модели в системе макроэкономического анализа
Макроекономіка — це одна з наук, що вивчає еконо­міку. Остання е складною системою. Крім макроекономіки, її вивчають багато інших економічних наук: політична еко­номія, мікроекономіка, маркетинг, галузеві та функціональ­ні економіки тощо. ...

Соціальний захист населення України стан, проблеми та шляхи вирішення
В умовах розбудови української державності та розвитоку ринкових відносин потребують гарантій соціального захисту усі прошарки населення України. Виникає зростання потреби в ефективному соціальному захисті викликане погіршенням добр ...