Після того, як розраховані оцінки параметрів моделі, необхідно перевірити ступінь її адекватності, тобто міру відображення реальних властивостей і тенденцій.
Мірою того, наскільки добре модель описує дану систему спостережень, служить коефіцієнт лінійної кореляції R.
Якщо значення лінійного коефіцієнта кореляції статистично істотно і близько до 1, то підібрану модель можна використовувати для прогнозу досліджуваних економічних явищ або об'єктів. Цей коефіцієнт також автоматично розраховується в програмі STATISTIСA і, виходячи з його значення, визначають, можна чи ні використовувати дану систему спостережень для аналізу.
Розглянемо тепер виробничу функцію, основні її властивості і ті показники, який можна визначити на її основі.
Виробнича функція - це економетрична модель, що кількісно описує зв'язок основних результативних показників виробничо-господарської діяльності із факторами, що визначають ці показники. До основних показників можна віднести доход, прибуток, рентабельність, собівартість і т.д.
Перше поняття виробничої функції пов'язано з математичним моделюванням технологічної залежності між обсягом продукції, що випускається, і кількісними характеристиками витрат ресурсів. Звідси і назва функції "виробнича" [49].
Виробнича функція - це функція, незалежна перемінна якої приймає значення обсягів затрачуваного або використовуваного ресурсу (фактора виробництва), а залежна перемінна - значення обсягів продукції, що випускається.
У залежності від числа включених у модель факторів розрізняють однофакторні і багатофакторні виробничі функції (ВФ).
У загальному виді однофакторна ВФ представляється, як
Y = f (X,a),
де а - параметр ВФ, Y - залежна перемінна (випуск продукції), X - незалежна перемінна (який-небудь виробничий ресурс).
Багатофакторна ВФ може бути представлена у виді:
Y = f (X1 , X2, . Хn ,а), де а - вектор параметрів ВФ,
X1 ,X2, . Xn - незалежні перемінні, що відбивають різні фактори виробництва (витрати праці, засоби виробництва і т.д.),- залежна перемінна (випуск продукції, чистий доход, ВВП і т.п.).
Виробничі функції знайшли широке застосування для аналізу і прогнозування економічних явищ як на мікроекономічному рівні (для підприємств, фірм, галузевих, виробничих комплексів), так і на макроекономічному рівні (для регіону, країни в цілому).
На мікроекономічному рівні витрати і випуск можуть вимірятися як у натуральних, так і у вартісних одиницях (показниках).
На макроекономічному рівні витрати і випуск виміряються, як правило, у вартісних показниках. Вони являють собою вартісні агрегати, тобто сумарні величини добутків обсягів, затрачуваних (або використовуваних) ресурсів і продуктів, що випускаються, на їх ціни.
ВФ y = f(x1, x2, ., хn, а)
називається статичною, якщо її параметри і значення результативної перемінної не залежать від часу.
ВФ y = f(x1(t), x2(t) ., хn (t),
a(t)) називається динамічною, оскільки її параметри і значення результативної перемінної y залежать від фактора часу, що включений у цю модель як самостійна величина.
Статистичне вивчення товарних ринків в регіоні
В умовах розвиненої ринкової економіки інформація про стан товарних
ринків є важливим фактором, що визначає ефективність управлінських рішень. При
цьому мова йде не тільки про фірми, для яких така інформація грає важливу роль
при вибор ...
Оцінювання політичних ризиків у системі управління суспільним розвитком глобалізації
Характерною
ознакою суспільних процесів сучасності є збільшення масштабів впливу ризиків на
фінансово-економічні процеси, зокрема, на сферу відповідальності держави -
державний сектор економіки. За таких умов державне управління, під вплив ...