Теоретичний аналіз моделей

Моделювання витрат виробництва здійснюється тільки для змінних витрат, так як постійні витрати приймаються в плановому періоді не змінними не змінюються у часі та в залежності від обсягів виробництва. В класичній літературі найбільш поширеною моделлю для прогнозування витрат є лінійна функція, однак необхідно зазначити, що при збільшенні обсягів виробництв, темпи збільшення обсягів не пропорційні темпам збільшення змінних витрат, тому необхідно також використовувати нелінійні та виробничі функції.

Першою із запропонованих моделей розглянемо однофакторну лінійну економетричну модель з тієї причини, що вона є найпростішою для використання.

Спостерігаючи статистичний зв’язок між ознаками, можна приблизно представити значення результативної ознаки у виді деякої функції від величини одного або декількох факторних ознак, прагнучи при цьому, щоб дані, що спостерігаються, якнайближче відтворювалися взятою функцією.

Функція, що відображає статистичний зв’язок між ознаками, називається рівнянням регресії. Якщо таке рівняння зв’язує лише дві ознаки, це рівняння парної регресії, якщо воно відображає залежність результативної ознаки от двох або більш факторних ознак, - це рівняння множинної регресії [34].

= f (х) - рівняння парної регресії;= f (x , x … х) - рівняння множинної регресії.

При відшуканні функції, що зв’язує результативну ознаку з одним фактором, допомагає графічне зображення статистичного зв’язку. Отримана ламана дає досліднику вказівки, яку функцію (лінійну або нелінійну) для відображення зв’язку треба застосувати.

Рівняння регресії - метод узагальнення і вивчення дії одного або багатьох факторних ознак на результативну ознаку, метод кількісного вираження впливу відібраних факторів на досліджуваний показник, метод вибору зв’язку між явищами.

Економетрична модель може представлена у вигляді рівняння регресії.

Найбільш простим і розповсюдженим випадком є представлення економетричної моделі у вигляді рівняння парної (або однофакторної) лінійної регресії. Лінійна економетрична однофакторна модель може бути представлена у вигляді

, (3.1)

де Y - залежна перемінна;

Х - незалежна перемінна;

- параметри моделі.

Оскільки лінійний зв’язок між ознаками X і Y теоретичний, то над Y=f(X) ставиться знак ^. Рівняння зв’язку як рівняння прямої застосовується у випадку рівномірного наростання (убування) результативної ознаки Y зі збільшенням факторної ознаки X.

Параметр рівняння визначає місце перетинання прямої Y з віссю ординат, а другий параметр рівняння - це тангенс кута нахилу прямої до осі абсцис, котрий визначає, наскільки сильно буде нахилена ця пряма до осі абсцис.

Подібні статті по економіці

Ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (II пол. XIX ст. - поч. XX ст.)
Важко переоцінити вплив ідеї на долі цілих народів та цивілізацій. Наукові праці однієї людини або групи однодумців здатні за коротких період часу здійснити революційні зміни в фундаментальних засадах світосприйняття не тільки окремих ...

Ринкова інфраструктура
На сучасному етапі розвитку ринкової економіки в Україні науковці та економісти все більше уваги приділяють розвитку та проблемам функціонування риноковою інфракструктурою, яка є одним з головних чинників, що забезпечує збалансованіст ...