Планування потреби в добривах, їх вартості, засобів захисту рослин

У процесі планування потреби в добривах сільськогосподарські підприємства застосовують розроблені науково-дослідними установами зональні, диференційовані за типами ґрунтів нормативи (норми внесення гною, азотних, фосфорних і калійних добрив на 1 га посівів для одержання врожаю в певних інтервалах, норми витрат добрив на одиницю продукції для культур, норми виносу азоту, фосфору і калію з урожаєм сільськогосподарських культур). Ці норми мають задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, високу окупність використання добрив, забезпечити виробництво доброякісної продукції, розширене відтворення родючості ґрунту, запобігати шкідливій дії добрив на довкілля і якість продукції.[Л5] При недостатній кількості мінеральних добрив використовують складні добрива: амофос, нітрофос, діамофос, нітрофоску застосовують у рядки при сівбі. Ці добрива, внесені у рядки в нормі по фосфору 10 кг/га, підвищують на неудобрених полях урожайність вівса на 3-4 ц/га, або більше на 2 ц/га, ніж суперфосфат, внесений у такій же нормі.

Приведемо приклад розрахунку планової потреби та вартості добрив з технологічної карти.

Органічні добрива при вирощуванні вівса не вносяться.

Загальна кількість внесення мінеральних добрив, оскільки органічні добрива не вносяться, для вирощування вівса має такий вигляд:=120*60=7200кг=120*60=7200кг=120*60=7200кг

Вартість добрив обчислюємо за формулою:

Вд = Ц * К, (8)

де Вд - вартість добрив;

Ц -ціна за одиницю;

К - кількість добрив.

Ціна за 1ц добрив: N=340 грн., P=620 грн., K=490 грн.

Таблиця 8 Планування потреби та вартості добрив при вирощуванні вівса

Вартість азотних добрив складає 24480 грн.

Вартість фосфатних добрив складає 44640 грн.

Вартість калійних добрив складає 35280 грн.

Загальна вартість мінеральних добрив, які використовуватиме ТОВ агрофірма «Ольвія» становить 104400 грн.

У плані захисту рослин зазначають обсяги робіт, календарні строки їх виконання, норми витрат препаратів на одиницю робіт (га, т), загальну потребу в цих препаратах, спосіб виконання заходів власними засобами, із залученням спеціалізованих організацій, за допомогою сільськогосподарської авіації, а також вартість цих робіт.

Під час розробки плану використовують таку інформацію: площі сільськогосподарських культур, що потребують захисту від тих чи інших шкідників, хвороб і бур’янів та розміщення їх у полях сівозмін; місткості зерносховищ, овоче-картоплесховищ; карти забур’яненості полів; дані обстеження щодо поширення шкідників і зараженість хворобами культурних рослин на полях у перед плановому році; визначений на основі літніх спостережень і осінніх обстежень прогноз кількості шкідників, що ввійшли в зимівлю; норми витрат хімічних і біологічних препаратів і можливості їх придбання, а також типові чи конкретного господарства технологічні карти виконання робіт, пов’язаних з боротьбою проти шкідників, хвороб та бур’янів.

Загальна потреба у засобах захисту рослин та потреба в добривах визначається за формулою:

Пп = S * Нв, (7)

де, Пп - планова потреба у засобах захисту, кг;- площа, га;

Нв - норма внесення засобів захисту, кг.

Засоби захисту, під час вирощування вівса не використовують.

Подібні статті по економіці

Поняття, види та показники рівня концентрації та спеціалізації виробництва
Рівень розвитку продуктивних сил і виробничих відносин на підприємствах під впливом науково-технічного прогресу зумовлює процеси подальшого економічного розвитку держави та суспільного поділу праці. Вони проявляються в еволюційному роз ...

Резерви підвищення продуктивності праці на підприємстві
економічна продуктивність праця Вихід України з економічної кризи і вирішення стратегічних завдань щодо розвитку національної економіки, можливі за умови значного підвищення ефективності всієї сукупної праці суспільства. Від цього залеж ...