- екологізація технологічного прогресу, засвоєння й поширення принципово нових безвідходних технологій, поновлюваних джерел енергії, засобів моніторингу навколишнього середовища, що дають можливість спочатку зменшити темпи зростання споживання природних ресурсів і викидів у навколишнє середовище, а потім і максимально їх скоротити;
- глобалізація науково-технічного перевороту, швидке поширення його досягнень по всіх країнах для скорочення технологічного та економічного розриву між ними.
Розглядаючи постіндустріальне суспільство в усіх його виявах, можна стверджувати, що сутність його подвійна:
- джерела нововведень дедалі більшою мірою залежать від результатів досліджень та конструкторських розробок;
- «сила» суспільства, що вимірюється зростанням часток ВНП в частці зайнятих, приріст яких швидше відбувається в секторі інформації та знань.
Слід зауважити, що аргументованим є міркування П. Друкера з цього приводу: «Що стало вирішальним для суспільства, так це центральна роль теоретичного знання, перевага теорії над емпіризмом і кодифікація знань в абстрактні системи символів, які можуть бути передані різними засобами».
Тому у процесі розвитку науки не лише створюються інтелектуальні нововведення, на підставі яких потім формуються нові технології виробництва й засоби споживання, а й здійснюється перетворення самих людей як суб'єктів господарювання, які виступають носіями нових здібностей і потреб. Тобто формується інноваційна економіка, в якій наука перетворюється на генератор людського потенціалу.
Можна вважати, що сучасний етап розвитку людства пов'язаний із постіндуст- ріальним суспільством, а продуктивні сили в ході історичного розвитку ускладнили свою структуру й набули нових матеріальних і нематеріальних складових. При цьому стрижневою складовою залишається людина, а визначальними складовими стають специфічні продуктивні сили - наука й технології.
На сучасному етапі українські економісти по-різному висвітлюють погляди щодо інноваційного розвитку.
Зокрема, Буднікевич І.М., Школа І.М. вважають, що інновація - комплексний процес, спрямований на створення, розроблення та доведення наукової чи будь-якої іншої нової ідеї до стадії комерційного використання та поширення в економіці [2].
Покропивний С.Ф. стверджує, що інновація - впровадження в господарську практику результатів інноваційних процесів [11].
Інновації - це кінцевий результат діяльності з реалізації нового чи вдосконаленого продукту, що реалізується на ринку, нового чи вдосконаленого процесу, що використовується в практичній діяльності.
Морозов Ю. описує інновації в широкому розумінні - це прибуткове використання новацій у вигляді нових технологій, видів продукції і послуг, організаційно- технічних і соціально-економічних рішень виробничого, фінансового, комерційного, адміністративного чи іншого характеру [9].
На думку Фатхутдинова Р. [14] інновація - це кінцевий результат упровадження новинок з метою зміни об’єкта управління й отримання економічного, соціального, екологічного, науково-технічного або іншого виду ефекту.
Мединский В. [8] трактує інновацію як об’єкт, упроваджений у виробництво в результаті проведеного наукового дослідження або зробленого відкриття, якісно відмінний від попереднього аналога.
Розробка плану відкриття підприємства
Основною ланкою економіки в ринкових умовах господарювання є підприємства, що виступають у ролі господарюючих суб'єктів. Тут вирішуються питання виробництва продукції та надаються послуги, потрібні суспільству, створюються відповідні доходи і накопич ...
Статистичні таблиці в аналізі сільськогосподарського виробництва
Вибраною
темою для написання цієї роботи є „Використання статистичних таблиць в аналізі
сільськогосподарського виробництва”, це зумовлено великим значенням цього
статистичного елементу в системі зведення і групування матеріалів статист ...