Сучасні інноваційні теорії пов'язані з розвитком постіндустріального суспільства.
Найпоширеніший і науково визнаний термін «постіндустріальне суспільство» ввів у науковий обіг американський соціолог Д Белл у 1959 р. (хоч він визнає, що в 1958 р. цей термін вживав американський соціолог Д. Рісмен у назві своєї статті «Дозвілля і робота в постіндустріальному суспільстві»). Е. Тоффлер використав терміни «суперіндустріальне суспільство» та «суспільство третьої хвилі»; Ж. Фу- растє - «суспільство послуг», Р. Хейлбронер - «постіндустріальний капіталізм», Е. Бжезінський - «технотронне суспільство», Е. Масуда - «інформаційне суспільство», Дж. Несбіт - «суспільство інформатики та високої технології».
Найсерйознішу спробу зазирнути за межі індустріального суспільства і накреслити магістральний шлях його трансформації здійснив Питирим Сорокін. У праці «Головні тенденції нашого часу» (1964) він переконливо показав ознаки взаємної конвергенції капіталізму й соціалізму в змішаний соціокультурний тип.
Е. Тоффлер одним із перших відповів на виклик часу, назвавши майбутній переворот «третьою хвилею» (слідом за «першою хвилею», що породила 10 тисячоліть тому аграрну цивілізацію, і «другою хвилею», яка стала джерелом становлення індустріального суспільства): «Початок цієї нової цивілізації - єдиний факт часу, в якому ми живемо [10]. Це - центральна подія, ключ до розуміння часу, який іде за сьогоденням . Людство чекають різкі зміни. Воно стоїть перед глибоким соціальним переворотом і творчою реалізацією всього часу . Третя хвиля несе з собою притаманний їй новий устрій життя, заснований на різноманітних відтворювальних джерелах енергії, методах виробництва, що роблять непотрібними більшість фабричних збиральних конвеєрів, на новій структурі, яку можна було б назвати «електронним котеджем»; на радикально змінених школах і об'єднаннях майбутнього. Цивілізація, що виникає, пише для нас нові правила поведінки й веде нас за межі стандартизації, синхронізації і централізації . Вона могла б (за деякої розумної допомоги з нашого боку) перетворитися на першу - за весь відомий нам період історії - дійсно людську цивілізацію».
Д. Белл виокремлює такі новації, покладені в основу третьої технологічної революції:
- заміну механічних, електричних і електромеханічних систем на електронні;
- мініатюризацію елементів, відкриття транзисторів, яке можна порівняти з відкриттям енергії пари;
- перетворення інформації на цифрову форму;
- програмне забезпечення, що дає можливість користувачеві комп'ютера швидко розв'язувати різні завдання;
- фотоніку - ключову технологію транспортування у надчистому склі або оптичному волокні великих обсягів цифрових даних за допомогою лазера.
Д. Белл зауважує, що постіндустріальне суспільство - це новий принцип соціально-технологічної організації і новий спосіб життя, який витісняє індустріальну систему.
Характерні риси постіндустріального суспільства:
- гуманізація технологічного прогресу, його структури, спрямованість інтелектуальних та інженерних зусиль, відкриттів, винаходів та інновацій передусім на задоволення потреб людини в екологічно чистому харчуванні, боротьбу з хворобами та зміцнення здоров'я, підвищення рівня освіти, збереження та збагачення культурної спадщини в усьому її розмаїтті;
Продуктивність праці на підприємстві
Будь-яке суспільство для забезпечення нормального (достатньо комфортного)
рівня своєї життєдіяльності здійснює безліч видів конкретної праці. З цією метою
люди створюють певні організації (трудові колективи), які спільно виконують ту
ч ...
Монополістичні тенденції і монополії в ринковій економіці
Проблеми монополізації господарського
життя , конкуренція на товарних ринках
привертають сьогодні пильну увагу не тільки спеціалістів,
але і широких прошарків населення.
З початку 90-х років
ці проблеми гостро стали перед Україною ...