Розділи економіки

Виробництво і попит на виробничі ресурси

Необхідні для виробництва ресурси фірми купують на специфічних ринках, які називаються ринками факторів виробництва або ресурсів. Ринки ресурсів, як і всі інші, регулюються попитом і пропозицією. Попит на будь-який ресурс є похідним від продукту, який виготовляють за його допомогою. Попит на ресурси залежить від: попиту на готову продукцію; технології, яку фірма обирає для виробництва продукції; співвідношення продуктивності і ціни ресурсу.

Граничний продукт у грошовому виразі, або гранична дохідність ресурсу (МRР) - це приріст загального виторгу внаслідок використання кожної додаткової одиниці змінного вхідного фактора.

Граничнині витрати на ресурси (МRС) - це витрати на придбання кожної додаткової одиниці ресурсу.

Правило використання ресурсів: фірма буде мати прибуток при застосуванні додаткових одиниць ресурсу до тієї точки, в якій граничний продукт у грошовому виразі цього ресурсу дорівнює граничним витратам на ресурс, тобто МRР = МRС.

В умовах досконалої конкуренції крива МRР є кривою попиту на ресурс. Положення цієї кривої залежить від граничної продуктивності ресурсу і ціни продукту. Крива попиту на ресурс переміщуватиметься внаслідок змін у попиті на продукт, змін продуктивності ресурсу і змін у цінах інших ресурсів.

Еластичність попиту на ресурс буде тим нижчою, чим швидше зменшується граничний продукт; менша кількість замінників; нижча еластичність попиту на продукт; менший відсоток загальних витрат, що припадає на ресурс.

Пропозиція виробничих ресурсів на ринку залежить від рішень їх власників. Якщо ціна ресурсу вища від альтернативних витрат, то ресурси продаються на ринку.

У пошуку оптимальної комбінації вхідних ресурсів фірми повинні розв’язати дві взаємопов’язані проблеми: знайти таке співвідношення вхідних ресурсів, яке дозволило б виробляти заданий обсяг продукції з найменшими витратами; знайти таке співвідношення ресурсів, яке дозволило б одержати максимальний прибуток.

Правило мінімізації витрат: мінімальні витрати на будь-який обсяг фірма забезпечує за такого співвідношення ресурсів, для якого відношення граничних продуктивностей ресурсів до їхніх цін є однаковим для всіх видів ресурсів:

/PL = MPK/PK = … = MPN/PN.

Існує багато рівнів виробництва, для яких можна мінімізувати витрати, але лише один з них дозволяє максимізувати прибуток.

Правило оптимального використання ресурсів:

= PL; MRPK = PK; … MRPN = PN.

У загальному вигляді це правило називається правилом оптимального співвідношення ресурсів:

.

За цієї умови фірма досягає максимально можливої величини прибутку з мінімальними витратами.

Ринок праці - це сфера взаємовідносин продавців і покупців трудових послуг. Заробітна плата - це ціна, яку виплачують за одиницю часу послуг праці. На конкурентному ринку рівноважна ставка заробітної плати та рівень зайнятості визначаються у точці перетину кривих попиту і пропозиції.

Економічна рента - це ціна, яку платять за використання землі та інших природних ресурсів, сукупна пропозиція яких незмінна. Диференціація у розмірі земельної ренти пояснюється відмінностями у продуктивності земельних ділянок, що зумовлено їх родючістю, кліматичними умовами та місцем розташування.

Орендна плата - це платіж, який орендар вносить власнику землі за користування земельною ділянкою. Ціна землі як форма доходу є похідною від величини ренти, що є ціною за право на тимчасове використання природних ресурсів. Ціна землі залежить від поточної вартості її граничного продукту і від вартості її граничного продукту у майбутньому. Це означає, що ціна землі є дисконтованою поточною ціною ренти.

Отже, ціна землі визначається за формулою:

Цз=(Р/БВ)*100 %,

де Р - рента; БВ - банківський відсоток.

Норма процентної ставки - це та сума грошей, яку треба заплатити із кожної позиченої грошової одиниці.

Рівноважна процентна ставка впливає на рівень інвестицій і допомагає розподіляти фінансовий та фізичний капітал між конкретними фірмами й галузями. Реальна процентна ставка є основою при ухваленні інвестиційних рішень.

Прибуток - це винагорода підприємця за його організаційні здібності, управління виробництвом, інновації і ризиковий характер діяльності.

Бухгалтерський прибуток - це різниця між валовим доходом, отриманим від реалізації товарів і послуг, і сумою бухгалтерських (явних) витрат на виробництво і реалізацію цих товарів і послуг.

Економічний прибуток - це різниця між валовим доходом і сумою усіх економічних (явних і неявних) витрат виробництва.

Нормальний прибуток - це мінімальний дохід, який дає можливість підприємцю здійснювати виробництво без збитків і залишитися в галузі.

Перейти на страницу: 1 2

Подібні статті по економіці

Методи керування діяльністю підприємства в ринкових умовах (на прикладі ПАТ Птахофабрика Південна)
На сучасному етапі розвитку економіки відбуваються глибокі зміни в усіх її сферах, що впливають на систему керування. Систему керування підприємства необхідно розглядати як динамічний процес, бо її форми,методи і функції перебувають пі ...

Розробка бізнес-плану інвестиційного проекту ПАТ Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського
У широкому аспекті інвестиції - один із вагомих факторів економічного розвитку кожної країни. Перехід до ринкової моделі економічного зростання безпосередньо пов'язаний з формуванням нових інвестиційних проектів. Інвестування є формою фінансово-еконо ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2024 рік.