У довгостроковому періоді фірма може змінити як технологію виробництв, так і його масштаб. Функція виробництва має вигляд:
.
Двофакторна виробнича функція може бути представлена у графічній формі - ізоквантою.
Ізокванта - це крива однакової кількості продукту, яка відображає множину комбінацій вхідних ресурсів, що забезпечують певний фіксований рівень випуску (рис. 4). Кожна з комбінацій факторів виробництва на ізокванті представляє свій технологічний спосіб виробництва.
Карта ізоквант - це набір ізоквант, який характеризує максимальний рівень виробництва, якого можна досягти за кожного набору вхідних ресурсів.
Рівень виробництва зростає з кожною наступною, розташованою вище від попередньої, ізоквантою.
Можна відмітити ще кілька властивостей ізоквант:
ізокванти, що відображають різні рівні випуску, не можуть перетинатися;
ізокванти опуклі до початку координат і не перетинають осі координат, а лише необмежено наближаються до них, оскільки фактори виробництва можуть лише частково замінювати один одного, але повна заміна, як правило, неможлива, що відповідає припущенню про абсолютну необхідність для виробництва обох факторів.
За допомогою виробничої функції можна проаналізувати можливості зміни технології за умови збереження досягнутого рівня виробництва. Наприклад, якщо кількість капіталу зменшилась на , то таку саму кількість продукції за той же час можуть виробити додатково залучені у виробництво одиниць праці:
.
Показник, що визначає пропорції заміни факторів виробництва, називається граничною нормою технологічної заміни - .
Гранична норма технологічної заміни показує, від якої кількості одного фактора треба відмовитись, щоб залучити у виробництво додаткову одиницю іншого фактора.
Гранична норма технологічної заміни праці капіталом:
,
або гранична норма технологічної заміни капіталу працею:
,
тобто .
Аналіз довгострокової функції виробництва має важливе практичне значення, особливо для планування розвитку фірми.
Випуск одного і того ж обсягу продукції технологічно ефективно можна забезпечити різними сполученнями факторів виробництва. Але з економічної точки зору кожна комбінація ресурсів обумовить для фірми різні витрати. Тому виникає проблема вибору економічно ефективної структури факторів, яка забезпечила б виробництво даного обсягу з мінімальними витратами.
Тому допустимі витрати на працю і капітал можна описати таким рівнянням:
,
де - ціна одиниці праці, -ціна одиниці капіталу.
Фірма може змінити співвідношення праці і капіталу, але так, щоб загальна сума витрат не змінилась. Розв’язавши дане рівняння відносно L або К, можемо визначити всі можливі комбінації вхідних ресурсів, які не виходять за межі визначеного рівня витрат:
, або .
Графічно ці комбінації відображає ізокоста.
Ізокоста - це лінія незмінних витрат, що показує всі можливі комбінації праці і капіталу, які фірма може придбати за даного рівня витрат.
Кожен фіксований рівень витрат зображає інша ізокоста. Множина ізокост, які ілюструють різні рівні довгострокових сукупних витрат, називається картою ізокост (рис. 7.5).
Зміна рівня сукупних витрат зміщує ізокосту паралельно вгору або вниз, а зміна ціни одного з ресурсів змінює її нахил до відповідної осі.
Нахил ізокости до відповідної осі визначається співвідношенням цін ресурсів: або . Одночасно він визначає пропорції взаємозаміни ресурсів, виражені в категоріях альтернативних витрат. Якщо заміна ресурсів відбувається за умови, що сукупні витрати повинні залишатися незмінними, то вірним буде рівняння:
Інфляція, її суть, види та соціально-економічні наслідки
У наш час, здається, не можна прожити і дня, не
почувши цього підступного і інтригуючого слова. Про неї кажуть, з нею
борются, її бояться. Що ж
таке – інфляція?
У світі майже немає країн, де б у другій половині XX ...
Перспективи розвитку СВК Залузький Теплицького району Вінницької області на 2012-2015 роки
Процес становлення основ ринкової економіки в Україні відбувається
в умовах значної кризи та падіння рівнів виробництва всіх товарів, що викликає
необхідність структурних перетворень у економіці. Дані процеси є наслідком дії
як об'єкти ...