У державній статистичній звітності з питань праці передбачено поділ працівників на персонал, зайнятий основною діяльністю, і персонал, зайнятий неосновною діяльністю (в обслуговуючих та інших господарствах).
На промислових підприємствах (об'єднаннях) персонал за характером трудових операцій поділяють на дві групи:
) промислово-виробничий персонал (персонал основної діяльності);
) персонал непромислових організацій, що перебувають на балансі промислового підприємства (персонал неосновної діяльності).
Промислово-виробничий персонал підприємства (об'єднання) складається з промислово-виробничого персоналу підпорядкованих йому самостійних промислових підприємств; промислово-виробничого персоналу промислових відособлених підрозділів; персоналу відособлених підрозділів одиниць (науково-дослідних, конструкторських і технологічних організацій, обчислювальних Центрів та ін.); працівників управління об'єднання, в т. ч. працівників відокремленого апарату об'єднання.
На будівельних підприємствах розрізняють: персонал, зайнятий на будівельно-монтажних роботах (персонал основної діяльності); персонал, зайнятий неосновною діяльністю; персонал підсобних виробництв; персонал обслуговуючих та інших господарств.
Розподіл персоналу на зайнятий в основній і неосновній діяльності в інших галузях економіки здійснюється в аналогічному порядку. Виокремлення зайнятого в неосновній діяльності персоналу відбувається за умови, що його утримання (на відміну від основного персоналу) здійснюється за рахунок прибутку організації.
Персонал будь-якої виробничо-господарської організації є складною структурою, тобто сукупністю виокремлених за різними критеріями взаємопов'язаних структур: організаційної, функціональної, професійно-кваліфікаційної, рольової, соціальної.
Будь-який працівник організації одночасно є елементом усіх її структур. Таку цілісну характеристику персоналу може бути зроблено лише на підставі членування й аналізу кожної із названих структур, а всебічну характеристику окремих членів колективу та їх груп - на основі синтезу їх місця і становища у всіх структурах персоналу конкретної організації.
Загальна організаційна структура персоналу відображає співвідношення між основними його групами - виробничим і управлінським персоналом.
Структура виробничого персоналу характеризується сукупністю працівників, зосереджених у виробничих і забезпечувальних підрозділах, пов'язаних між собою виробничим процесом, а також сукупністю технологічно пов'язаних між собою у процесі виробництва елементів (робоче місце - виробнича дільниця - цех - підприємство).
Характеристика організаційної структури персоналу буде неповною, якщо вона не відображає структури зайнятості в системі управління організації: її ланках та рівнях.
Ланка управління (менеджменту) - реальне первинне організаційне утворення керуючої системи. Нею можуть бути структурний підрозділ, окремий виконавець на певному рівні менеджменту. Рівень менеджменту - горизонтальне просторове розташування сукупності його рівнозначних ланок (органів). Орган менеджменту - особа або група осіб, яка координує діяльність ланок управління даного рівня. Носіями організаційної структури системи менеджменту є посадові особи певного рівня управління.
Система економічної безпеки за матеріалами організації ТОВ Будхаус
Економічна
безпека являє собою універсальну категорія, що відображає захищеність суб'єктів
соціально-економічних відносин на всіх рівнях, починаючи з держави і закінчуючи
кожним його громадянином.
Економічна
безпека підприємства - ...
Сутнісна характеристика предмета політичної економії та еволюція її розвитку
Здобуття Україною на зламі тисячоліть незалежності й перехід від
адміністративно-командної системи управління до ринкової економіки посилюють
інтерес громадськості до економічної теорії, зокрема, до політичної економії.
Політична еко ...