Основним пріоритетом розвитку зернового ринку є його насичення великою кількістю якісного та недорогого зерна. Вирішення проблеми наповнення ринку зерном передбачає виконання великої кількості заходів, спрямованих на оптимізацію усіх сфер діяльності АПК. Комплексне вирішення поставленого завдання досягається за рахунок розвитку інноваційно-інвестиційної сфери, її найповнішого використання, а також за рахунок формування ефективних інтегрованих утворень в межах зернового ринку.
Основний розділ. З точки зору процесного підходу кожне сільськогосподарське підприємство виконує певну послідовність операцій, які характеризують окремі етапи руху матеріального потоку. Найчастіше до таких етапів відносять: ресурсне та матеріально-технічне забезпечення, постачання і зберігання матеріалів на складі, виконання виробничих операцій, зберігання і транспортування готової продукції, розподіл товарів. Проведений SWOT-аналіз показав наявність великої кількості слабких сторін та загроз на зерновому ринку, більшість із них є типовими для агроформувань (рис. 1).
|
СИЛЬНІ СТОРОНИ: 1)родючість ґрунтів; 2)зернові традиції; 3)частка посівної площі; 4)динамічний розвиток експортної інфраструктури; 5)низькі ціни; 6)дешева робоча сила. |
СЛАБКІ СТОРОНИ: 7)низька якість зерна; 8)висока собівартість; 9)низька урожайність; 10) зношеність техніки; 11) застарілі технології; 12) слабке використання сівозмін; 13) нестабільність аграрної політики; 14) низька кваліфікація праці; 15) низька кваліфікація менеджменту; 16) слабке фінансове становище підприємств; 17) слабка інтеграція зусиль суб’єктів ринку; 18) нерозвинена біржова торгівля; 19) велика частка тіньового обігу зерна; 20) низький рівень внесення добрив та ЗЗР; 21) низькі обсяги інвестування в суб’єктів зернового ринку; 22) велике соціальне значення зернового ринку для країни. |
|
МОЖЛИВОСТІ: 23) збільшення частки експорту на ринку дешевого зерна; 24) вихід на ринок високоякісного зерна; 25) збільшення частки використання зерна на виробництво етанолу; 26) тенденція до зростання світових цін на зерно; 27) транзитні можливості експорту російського та казахського зерна через порти Чорного та Азовського морів. |
ЗАГРОЗИ: 28) неефективна аграрна політика; 29) погіршення стану ґрунтів; 30) зміна кліматичних умов; 31) висока залежність від погодних умов; 32) валютні ризики; 33) ризики відміни мораторію на продаж землі. |
Рис. 1. SWOT-аналіз зернового ринку
На рис. 1 надані тільки деякі найважливіші і загальні проблеми формування ринку конкурентоспроможного зерна приблизно в тій послідовності, в якій вони з’являються в процесі функціонування сільськогосподарських підприємств. Окремі проблеми, що виникають на шляху матеріального потоку мають здатність повторюватися на пізніших етапах або характеризуються взаємозалежністю, тобто їх вирішення на ранніх етапах усуває або зменшує імовірність повторення цих проблем на пізніших стадіях.
На основі проведеного аналізу визначаємо пріоритети розвитку зернового ринку в таких сферах: оптимізація землеволодіння та землекористування; страхування ризиків сільськогосподарських підприємств; насичення ринку якісним та відносно дешевим зерном; оновлення на інноваційній основі матеріально-технічного стану аграрних формувань; маркетингова діяльність суб’єктів ринку; логістичне забезпечення ринку; цінова політика; підтримка доходів сільськогосподарських товаровиробників; розвиток експортного потенціалу ринку.
Основні засади аграрної політики за умови розгляду зернового ринку з точки зору логістичного інтегрованого підходу не повинні мати епізодичний і випадковий характер. Вони повинні базуватися на системному підході до проблеми, що дозволяє відслідковувати взаємозв’язки між різними аспектами діяльності господарюючих суб’єктів і розраховувати можливий вплив зміни одного із елементів системи на всі інші. Найважчим завданням, за таких обставин, є пошук “первинної проблеми” в цілому їх ланцюгу. Її усунення сприятиме значно легшому вирішенню сукупності наступних, за етапами руху матеріального потоку, проблем завдяки існуванню взаємозв’язку між ними.
Детальний аналіз досліджуваного ринку на основі процесного підходу дозволив систематизувати та класифікувати ці проблеми за етапами руху матеріального потоку.
Відслідковуючи рух матеріального потоку на зерновому ринку, можна фіксували додаткові резерви підвищення виходу продукції з одного гектара. Використання таких резервів дасть можливість підвищити не тільки урожайність зернових культур, але й забезпечити зростання продуктивності праці та рівня рентабельності, зменшити собівартість продукції.
За дослідженнями вчених на еродованих землях щорічний недобір урожаю складає приблизно 20 %, що становить 7-8 млн. тонн зерна. Використання даного резерву передбачає вжиття природоохоронних заходів пов’язаних із укріпленням схилів, відновлення вмісту гумусу у верхній частині ґрунту. Частково вирішення цих завдань може бути здійснено за рахунок використання новітніх технологій зерновиробництва - мінімального обробітку ґрунту та органічного землеробства.
Планування виробничих витрат і собівартості продукції вівса на площі 120 га в умовах ТОВ агрофірма Ольвія
Сільське
господарство є однією з основних галузей народного господарства, оскільки
виробництво продуктів харчування - перша умова життя безпосередніх виробників.
Водночас воно є сировинною базою легкої та харчової промисловості. Попит ...
Приватизація зміст, цілі, шляхи
Під
час переходу до ринкової економіки в Україні, як і в інших постсоціалістичних
країнах, здійснення реформ зіткнулося з рядом об’єктивних труднощів,
першочерговою серед яких, безумовно, можна назвати проблему власності.
...