Робітничий клас - це клас найманих робітників, який протистоїть класу капіталістів через те, що позбавлений засобів виробництва, живе за рахунок продажу своєї робочої сили, є підлеглим у системі відносин виробництва, зазнає експлуатації, виконуючи виключно виконавські функції, та отримує доходи, які визначаються в кінцевому підсумку вартістю його робочої сили. В західній економічній літературі робітничий клас здебільшого асоціюється з поняттям "сині комірці" або нижчим прошарком середнього класу. НТР зумовила значне розширення меж робітничого класу у сфері нематеріального виробництва, де створено нові галузі, масштаби яких можна зіставити з галузями матеріального виробництва. З огляду на це, до робітничого класу, за наведеними вище критеріями, значною мірою належать працівники сфери послуг, зокрема торгівлі, та конторські працівники. До робітничого класу впритул наближаються менеджери нижчої ланки. За капіталістичного способу виробництва суперечність між робітничим класом і класом капіталістів постає у таких основних формах: 1) між робітничим класом, зайнятим на підприємствах індивідуальної капіталістичної власності та переважно неорганізованим у профспілки, та індивідуальними капіталістами;
) між робітничим класом монополізованого сектору економіки і монополістичною буржуазією;
) між робітничим класом, зайнятим на підприємствах державного сектору економіки, і менеджерами державних підприємств, вищими чиновниками державного апарату;
) між робітничим класом, зайнятим у ТНК, кількість якого постійно зростає, та інтернаціональною державно-монополістичною олігархією.
Робітничий клас характеризується зменшенням кількості та частки у самодіяльному населенні розвинених країн світу та збільшенням у слаборозвинених, певним розширенням меж за рахунок професійних груп, зайнятих у сфері нематеріального виробництва, структурними змінами різних загонів робітничого класу у сфері матеріального виробництва, підвищенням загальноосвітнього рівня та професійної підготовки, зростанням матеріальних і духовних потреб, заміною не кваліфікованої праці висококваліфікованою, зменшенням частки фізичної та збільшенням частки розумової праці, виникненням нових професій, формуванням нового типу робітника та ін. За складністю трудових функцій і кваліфікаційним рівнем у робітничому класі виокремлюють:
) вищу технічно освічену частину працівників - техніків, рядових інженерів, найменш кваліфікованих науково-технічних працівників (як перехідний прошарок);
) кваліфікованих робітників;
) напівкваліфікованих робітників;
) вузькоспеціалізованих машинних операторів, не кваліфікованих робітників.
Спільним для сфери матеріального і нематеріального виробництва щодо змісту праці є інтенсивне зростання кількості найманих робітників і службовців, зайнятих безпосередньою обробкою дедалі більшого обсягу інформації. У цих сферах зростає фондоозброєність праці найманих робітників і службовців, відбувається зближення між ними за ступенем оснащеності найновішою технікою, що, своєю чергою, зумовлює тенденцію певного нівелювання рівня освіти та кваліфікації. У розвинених країнах у складі робочої сили найвищої кваліфікації, зайнятої переважно розумовою працею, найшвидше зростає кількість конторських службовців, а у сфері нематеріального виробництва - торговельний робітничий клас, конторські наймані працівники та ін. У цьому випадку поняття "робітничий клас" значною мірою збігається з поняттям "наймані працівники". У цій категорії найманих працівників виокремлюють нижчу групу секретарів, обліковців, друкарок, касирів, телефоністок, операторів конторських машин, обліковців під час відправки вантажів, стенографісток, поштових клерків, листонош, клерків-реєстраторів та осіб інших професій, позбавлених власності на засоби виробництва, які продають свою робочу силу й отримують заробітну плату, нижчу від вартості цього специфічного товару, є підлеглими у капіталістичному виробництві й зазнають експлуатації з боку капіталістів. Як і у сфері матеріального виробництва, вони поповнюють лави безробітних. Нижча група становить переважну більшість всієї сукупності службовців. Аналогічним є становище службовців сфери послуг (носії, прибиральники, ліфтери, молодший обслуговуючий персонал лікарні, працівники охорони та ін.).
Ситуація на ринку пшениці і гречки та економічні ризики щодо інтенсифікації виробництва
В
статті проаналізовані погляди різних вчених-аналітиків і чиновників щодо
ситуації на ринку зерна і особливо гречки. Показано, що тільки прозорість руху
зерна, його моніторинг й забезпечення рівновеликих прибутків на всьому ланцюгу
в ...
Резерви підвищення продуктивності праці на підприємстві
економічна продуктивність праця
Вихід України з економічної кризи і вирішення
стратегічних завдань щодо розвитку національної економіки, можливі за умови
значного підвищення ефективності всієї сукупної праці суспільства. Від цього
залеж ...