Робоча сила як товар. Процес створення додатковой вартості

Робоча сила - це здатність людини до праці. Робоча сила як виробничий ресурс являє собою здатність людини до праці, сукупність її фізичних і духовних можливостей. Товаром вона стає лише за певних умов:

1) людина є особисто вільною, тобто за власним розсудом може розпоряджатися своєю робочою силою;

2) людина не має ні засобів виробництва, ні життєвих благ, а тому, щоб жити, змушена найматися до інших, хто володіє засобами виробництва (роботодавців або капіталістів).

Робоча сила, як і будь-який інший товар, має дві властивості: споживчу вартість і вартість, яка є вартістю життєвих засобів, що потрібні для її відтворення, тобто задоволення нормальних життєвих потреб працівника і членів його сім’ї. Якщо йдеться про складну працю, то робоча сила включає і кошти, необхідні для отримання певного рівня кваліфікації робітника (якщо такі кошти витрачаються самим працівником, а не роботодавцем). Вартість робочої сили має ціну на ринку, заробітну плату, яка може відхилятися залежно від співвідношення попиту і пропозиції на робочу силу.

Споживча вартість робочої сили має специфіку. Вона полягає в тому, що в процесі її споживання робоча сила не зникає, а створює нову вартість, більшу, ніж вона сама коштує. Абстрактна праця найманого робітника є джерелом створення нової вартості. Створена працівником нова вартість повинна бути більшою, ніж його заробітна плата. Нова (додана) вартість розподіляється між роботодавцем і найманим працівником. Відношення додаткової вартості (m) до змінного капіталу, авансованого на заробітну плату (v), має назву норма додаткової вартості (mr) формула (1.1):

(1.1)

Норма додаткової вартості, за висловом К.Маркса, «є точним виразом ступеня експлуатації робочої сили капіталом», але вона «аж ніяк не виражає абсолютну величину експлуатації». Норма додаткової вартості показує лише пропорцію, в якій робочий день поділяється на оплачений капіталістом і безкоштовно привласнений робочий час, або розподіл нової вартості на заробітну плату найманого працівника і прибуток капіталіста.

Маса додаткової вартості - це абсолютна величина її за певний період (наприклад за день), і визначається за формулою (1.2):

(1.2)

де M - загальна маса додаткової вартості; - додаткова вартість, створена у середньому протягом одного дня окремим робітником; - змінний капітал, який щоденно авансується за купівлю робочої сили одного робітника; - кількість найманих працівників.

Подібні статті по економіці

Реструктуризація підприємств
Основна ідея реструктуризації підприємств - створення конкурентноздатних виробництв і зміна поведінки підприємства через запровадження жорстких бюджетних обмежень, властивих ринковій економіці. Поведінку підприємства в ринковій економіці, свободу йог ...

Розрахунки з покупцями і замовниками
Актуальність теми. Питання купівлі, продажу товарів та розрахунків з покупцями і замовниками за передані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги підприємств будь-яких форм власності, були і залишаються донині одн ...