Розділи економіки

Процес керування, його сутність і функції

Керівництво - це механізм, що направляє зусилля колективу або особи на виконання загальних завдань. Воно спонукає людей до досягнення поставленої мети за допомогою впливу на їх потреби.

Це здатність впливати на поведінку групи людей або окремих індивідуумів, що дозволяє спонукати їх працювати для досягнення загальних цілей.

Керівництво вимагає уміння прогнозувати ситуації і висувати відповідні програми.

Керівник - це посадовий статус (положення) людини, яка зобов'язана впливати на інших (підлеглих) так, щоб вони виконували роботу, доручену підприємством.

Керівник в системі управління займає ключове положення. Чим складніше і досконаліше система управління, тим вище і жорсткіше за вимогу до керівника.

Система управління - це взаємодія суб’єкта і об’єкта управління підприємством.

Управління виробництвом -

централізований вплив на колектив людей з метою організації їхньої діяльності в процесі виробництва. Оскільки робота на підприємстві поділена між підрозділами та окремими виконавцями, хтось повинен координувати їх дії, щоб досягти загальної мети.

Виникає необхідність відокремлення управлінської праці від виконавчої. Таким чином необхідність управління пов'язана з процесами поділу праці на підприємстві.

В основі керівництва підприємством лежать принципи, під якими прийнято розуміти управлінські напрямки й правила, покладені в основу рішення завдань, пов'язаних з управлінням. У принципах проявляються найбільш стійкі риси об'єктивних закономірностей керування.

Найважливішими принципами організації керування виробництвом є:

) Принцип цільової сумісності й зосередження. Полягає в створенні цілеспрямованої системи керування, орієнтованої на рішення загального завдання - організації виробництва тієї продукції, у якій тепер бідує споживач;

) Принцип безперервності й надійності. Означає створення таких умов виробництва, при яких досягається стабільність і безперервність заданого режиму виробничого процесу;

) Принцип планомірності, пропорційності й динамізму. Націлює систему управління на рішення не тільки поточних, але й довгострокових завдань розвитку підприємства за допомогою довгострокового, поточного й оперативного планування;

) Демократичний принцип розподілу функцій керування. Заснований на методах і правилах суспільного поділу праці, згідно з яким за кожним функціональним підрозділом підприємства вимог: підготовка управлінського рішення й відповідальність за його реалізацію покладає на ту службу, що найкраще інформована про стан справ на відповідному об'єкті й найбільше зацікавлена в реалізації й високій ефективності ухваленого рішення;

) Принцип наукової обґрунтованості керування. Виходить із того, що засоби й методи керування повинні бути науково обґрунтовані й вивірені на практиці. Його дотримання можливо тільки на основі безперервного збору, переробки й аналізу різної інформації: науково-технічної, економічної, правової та ін. з використанням новітньої техніки й математичних методів;

) Принцип ефективності керування. Припускає раціональне й ефективне використання ресурсів виробництва, випуск конкурентоспроможної продукції;

) Принцип сумісності особистих, колективних і державних інтересів. Визначається суспільним характером виробництва;

) Принцип контролю й перевірки виконання ухвалених рішень. Припускає розробку конкретних заходів щодо розкриття недоліків, що заважають виконанню виробничих завдань.

Підприємства різняться між собою за розмірами, сферами діяльності, технологічними процесами тощо. Проте всі вони, як системи мають і певні спільні характеристики (загальні риси), з-поміж яких передовсім треба назвати функції керування - об’єктивно зумовлені загальні напрямки або сфери управлінської діяльності, сукупність яких забезпечує ефективне кооперування спільної праці.

Рисунок 1.1.Основні функції керування підприємством.

Планування - функція керування, що визначає перспективи розвитку економічної системи та її майбутній стан, обумовлені темпами розвитку, джерелами, обраними методами і формами виробництва для досягнення сформульованої мети у вигляді конкретних планових моделей (розрахунків) завдань і показників з установленням термінів виконання.

Організація - функція керування, метою якої є формування керівної і керованої систем, а також зв'язків і відносин між ними, що забезпечують кооперування людей і знарядь праці з максимальною ефективністю протікання їх спільної трудової діяльності. Особливість функції організації стосовно інших полягає у тому, що вона є єдиною функцією, яка забезпечує взаємозв'язок і підвищує ефективність всіх інших функцій керування. Результатом здійснення функції організації є створення на основі об'єктивних функцій керування відповідних органів управління; побудова чіткої структури апарату керування; обґрунтоване формування управлінських підрозділів; розробка положень про органи управління і посадових інструкцій; встановлення взаємозв'язків між управлінськими підрозділами; розстановка управлінських кадрів за функціональною ознакою; розробка нормативів, методик, технологічних карт тощо.

Перейти на страницу: 1 2

Подібні статті по економіці

Обґрунтувaння тa розробкa виробничої прогрaми виробництвa зaморожених нaпівфaбрикaтів нa приклaді підприємствa «П&В» тa оцінкa його ефективності
нaпівфaбрикaт ринок фонд Ми живемо в шaленому ритмі життя, кожного дня кудись поспішaємо, квaпимося, біжимо. Чaсу нa повноцінне хaрчувaння немaє і порятунком для бaгaтьох є зaморожені нaпівфaбрикaти, які можнa швидко приготувaти, не вит ...

Стратегія сталого розвитку економіки України
План Маршалла (англ. Marshall Plan) - це програма економічної допомоги Європі після Другої світової війни, висунута у 1947 держсекретарем США Джорджем К. Маршаллом (вступила в дію у квітні 1948) [13]. Однією з цілей програми була п ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2024 рік.