Неузгодженість засобів макроекономічної політики, непослідовність в її проведенні і вплив політичного процесу знижують ефективність державного регулювання і роблять ситуацію в економіці малокерованою. Зволікання з проведенням економічних реформ лише ускладнює й без того важке становище вітчизняної економіки. [12, c. 200]
Взаємна заборгованість підприємств, неплатежі, бартеризація за відсутності ефективного механізму банкрутства руйнують виробничу сферу економіки, перешкоджаючи розвитку навіть рентабельних підприємств.
Трансформаційні процеси і економічні перетворення, пов’язані з реформуванням відносин власності, реструктуризацією народного господарства, призводять до активізації великої кількості чинників, що впливають на очікування, підвищують їх чутливість і динамізм. Ця обставина вимагає від заходів макроекономічної політики більшої гнучкості, а від її аналітичної бази - більш адекватного відображення реальних економічних процесів. [12, c. 45]
Виходячи з цілей макроекономічної політики, можна стверджувати, що проведення заходів фіскальної політики у нашій країні здійснює іноді дестабілізуючий вплив на економіку. По-перше, здійснення заходів фіскальної політики не сприяє нарощуванню обсягів виробництва.
Українська економіка тривалий час спирається на застарілий виробничий потенціал, який не оновлюється через катастрофічну нестачу інвестицій, приплив яких значно скорочується. Починаючи з 2000 року, темпи зростання ВВП становили в середньому більш як 7% на рік, реальний щорічний приріст інвестицій перевищував 7% . Позитивне сальдо платіжного балансу призвело до накопичення значних валютних резервів. У той час за останні роки спостерігається незначна тенденція зниження рівня безробіття.
Однак, якщо неконтрольована емісія призвела до інфляції, то неконтрольовані іноземні кредити та позики призвели до стрімкого зростання зовнішньої заборгованості, поставивши на край провалля всю державу.
Але ж зрозуміло, що зарубіжні позики та кредити видавалися переважно під закупівлю українською стороною іноземних товарів та послуг. Досить швидко проявилася специфічна причинно-наслідкова залежність: кожен долар зарубіжних товарно-цільових кредитів та позик обумовив зникнення рівно такої ж за вартістю вітчизняної товарної маси. Монетарний протекціонізм переповнив внутрішній споживчий ринок зарубіжними товарами, паралізуючи та деморалізуючи вітчизняне виробництво.
Детальний розгляд структури видатків бюджету свідчить про відсутність достатньо обґрунтованої системи витрат. Високою є частка витрат на обслуговування боргу (2,3 - 3,2% ВВП) та на управління і правоохоронну діяльність (близько 3% ВВП).
Проблему перевищення видатків над дохідною частиною уряд намагався вирішувати протягом останніх кількох років, збільшуючи ставки оподаткування, вводячи нові податки та збори. Проте це створювало умови, що лише звужували базу оподаткування.
Діяльність уряду, спрямована на зниження дефіциту бюджету та його покриття, вимагає залучення неінфляційних джерел фінансування, зокрема, внутрішні та зовнішні позики. Проте складна макроекономічна ситуація в Україні та світова економічна криза останніх років сформували досить високий рівень процентних ставок на світових фінансових ринках. Через це тягар державного боргу позначився на видатковій частині бюджету у вигляді значних витрат на його обслуговування, що лише посилювало економічну кризу в Україні. [16, c. 179]
Регіональна інвестиційна програма як форма державного управління інвестиційною діяльністю у регіоні
Інвестиційна
діяльність відіграє важливу роль у
регіональному розвитку продуктивних сил. Вихід української економіки з кризи
пов'язаний передусім з відтворенням інвестиційного процесу. Державне
регулювання інвестиційного процесу спря ...
Світові фінансові кризи та їх вплив на фінансову безпеку держави
Розростання глобалізаційних процесів зумовлює все більшу взаємозалежність
національних економік країн, що не лише сприяє інтернаціоналізації, а й
становить загрозу їхній економічній безпеці. Таку тенденцію можна легко
простежити розгля ...