Крім того , в собівартості продукції (робіт, послуг) відображаються також втрати від простоїв з внутрішньовиробничих причин, недостачі матеріальних цінностей у виробництві і на складах в межах норм природних втрат, допомоги у результаті втрати непрацездатності через виробничі травми , які виплачуються на підставі судових рішень. Цей підхід суперечив міжнародним принципам ведення бухгалтерського обліку , перешкоджав формуванню реальних показників собівартості, тобто спотворював кінцеві фінансові показники організації . У залежності від того, які витрати включаються до собівартості продукції, у вітчизняній економічній літературі традиційно виділяються такі його види:
• цехова - включає прямі витрати та загальновиробничі витрати; характеризує витрати цеху на виготовлення продукції;
• виробнича - складається з цехової собівартості і загальногосподарських витрат; свідчить про витрати підприємства , пов'язаних з випуском продукції;
• повна собівартість - виробнича собівартість, збільшена на суму комерційних і збутових витрат. Цей показник інтегрує загальні витрати підприємства, пов'язані як з виробництвом, так і з реалізацією продукції.[6.с112-120]
Крім того, розрізняють індивідуальну і середньогалузеву собівартість. Індивідуальне собівартість свідчить про витрати конкретного підприємства по випуску продукції; середньогалузева - характеризує середні по галузі витрати на виробництво.
Нарешті, існують планова і фактична собівартість. У розрахунки планової собівартості включаються максимально допустимі витрати підприємства на виготовлення продукції, передбачені планом на майбутній період. Фактична собівартість характеризує розмір дійсно затрачених засобів на випущену продукцію.[5.с312]
Розглянемо, яка ж роль калькулювання собівартості продукції, в управлінні виробництвом
У російській мові слово "калькуляція" (лат. calculatio - обчислення) з'явилося в другій половині XIX ст. і означає числення собівартості.
Пізніше, коли в Італії почали формуватися купецькі товариства і прибуток повинен був розподілятися між окремими купцями пропорційно вкладеному капіталу , виник подвійний запис. Виникнення калькуляції пов'язане із зародженням мануфактурного виробництва. Формування продуктивних сил суспільства, самого способу виробництва вдосконалювали прийоми і методи калькулювання. Найбільш стрімкий розвиток калькулювання як інструмент оцінки рентабельності товарів, як спосіб подолання конкуренції отримало в умовах промислового виробництва.
У сучасній економічній літературі калькулювання визначається як система економічних розрахунків собівартості одиниці окремих видів продукції (робіт, послуг). У процесі калькулювання порівнюються витрати на виробництво з кількістю випущеної продукції і визначається собівартість одиниці продукції.
У собівартість продукції включаються витрати:
на підготовку та освоєння виробництва;
пов'язані з виробництвом продукції обумовлені технологією і
організацією виробництва;
пов'язані з винахідництвом і рационализаторством;
пов'язані з управлінням виробництвом;
на обслуговування виробничого процесу та ін.
Завдання калькулювання - визначити витрати, які припадають на одиницю їх носія, тобто на одиницю продукції (робіт, послуг), призначених для реалізації, а також для внутрішнього споживання.
Кінцевим результатом калькулювання є складання калькуляцій. У залежності від цілей калькулювання розрізняють планову, кошторисну і фактичну калькуляції. Всі вони відображають витрати на виробництво і реалізацію одиниці конкретного виду продукції в розрізі калькуляційних статей.[2.с57-70]
Планова калькуляція складається на плановий період на основі діючих на початок цього періоду норм і кошторисів.
Кошторисна калькуляція розраховується при проектуванні нових виробництв і конструюванні знову освоюваних виробів при відсутності норм витрат.
Фактична (звітна) калькуляція відображає сукупність всіх витрат на виробництво і реалізацію продукції. Вона використовується для контролю за виконанням планових завдань по зниженню собівартості різних видів продукції, а також для аналізу та динаміки собівартості.
Статистичні таблиці в аналізі сільськогосподарського виробництва
Вибраною
темою для написання цієї роботи є „Використання статистичних таблиць в аналізі
сільськогосподарського виробництва”, це зумовлено великим значенням цього
статистичного елементу в системі зведення і групування матеріалів статист ...
Теорія граничної корисності
Теорія
граничної корисності,
напрямок політекономії, що виникнуло в останній третині 19 в. Розробляли
представники австрійської школи: У. Джевонс, Л. Вальрас, К.
Менгер, Э. Бем-Баверк і ін. Відповідно до теорії граничної корисності,
ці ...