Розділи економіки

Оптимізація процесу управління збутовими запасами продукції підприємства

Рис. 3.8. Щільність розподілу випадкової величини відвантажень

На практиці фізичне поповнення запасів продукції відбувається не миттєво, у зв’язку з тим, що потрібний час для оформлення документів, доставки готової продукції з виробничої ділянки на склад. За даними відділу збуту оприбуткування готової продукції на складі займає 2 дні - ця величина є контрольною рівня запасів (s).

Для визначення моменту формування заявки на виробництво використовуємо алгоритм:

1. моніторинг залишків на складі;

2. коли фактичні запаси товарної позиції досягнуть рівня меншого (стануть дорівнювати) контрольному рівню s, необхідно подати заявку на виробництво необхідної кількості даного товару.

Контрольний рівень s визначається виходячи з варіанту, при якому ймовірність утворення нульових запасів упродовж наступних 2 днів повинна бути достатньо мала (рис. 3.9).

Рис. 3.9. Варіанти формування заявки на виготовлення товарної позиції

Таким чином, даний метод визначення моменту формування замовлення дозволяє уникнути нульових запасів товарів на складі. Для розрахунку квантилей необхідно оперувати достатньо великою ймовірністю - від 0,8 до 0,99. Але знаходження моменту формування замовлення не вирішує питання оптимального об’єму необхідного товарного запасу.

Розглянемо порядок визначення оптимального розміру поточного запасу товару однієї номенклатури. Говорячи про розмір поточного запасу, як правило, говорять про його максимальну, середню чи мінімальну величині (рис. 3.10).

У разі, якщо нова партія товару, що витрачається, прибуває точно в момент закінчення попередньої, мінімальна величина поточного запасу буде дорівнює нулю (поточного запасу), а середня величина - половині максимального. Таким чином, максимальний поточний запас буде дорівнює розміру поставленої партії товару.

Оптимальним розміром поточного запасу будемо вважати оптимальне значення його середньої величини, рівне половині замовленої і доставленої партії товару. Таким чином, завдання пошуку оптимального розміру запасу перетворюється в задачу пошуку оптимального розміру поповнення товару.

Рис. 3.10. Зміни розміру поточного запасу в умовах рівномірного збуту

Завдання оптимізації може бути вирішене у разі, якщо виконуються наступні умови:

1. нова партія товару доставляється в момент повного витрачання поточного запасу;

2. попит на товар є величиною відомою і постійною;

. питомі витрати на утворення та зберігання запасів відомі і постійні;

. собівартість товару постійна і не залежить від розміру закуповуваної партії.

Критерієм оптимальності є мінімум загальних витрат за період, які пов’язані із утворенням та утриманням запасу. Витрати, які пов’язані з утворенням запасу, розраховуються за формулою:

В утв. = (Q/S)*K, (3.11)

де Q - попит на певну товарну позицію, т.; S - розмір замовлення, т.;

K - питомі витрати на утворення запасів, грн.

Витрати, які пов’язані з утриманням запасу, розраховуються за формулою:

В збер. = М*Т*(S/2)*Р, (3.12)

де М - питомі витрати по зберіганню запасу;

Т - тривалість періоду, роки;

Р - вартість одиниці товару, грн./од.

У зв’язку з цим представимо цільову функцію (ТС) у вигляді суми річних витрат на створення та зберігання запасів

ТС = В утв. + В збер. → min . (3.13)

ТС = (Q/S)*K + М*Т*(S/2)*Р → min . (3.14)

Графічно залежність загальних річних витрат представлена на рис. 3.11. Таким чином, визначимо розмір замовлення на поповнення запасів готової продукції (Sопт), при якому загальні витрати будуть мінімальні.

В цільовій функції керуючими параметри є:

1. розмір замовлення (S) - незалежна змінна;

2. сукупні втрати на утворення й утримання запасу (ТС) - залежна змінна.

Інші параметри є постійними коефіцієнтами:

ТС = а*S+b/S, (3.15)

a =(M*P)/2. (3.16)

b = Q*K . (3.17)

Рис. 3.11. Залежність загальних витрат, пов’язаних з запасом

Таким чином, мінімум цільової функції знаходиться простим прирівнюванням першої похідної до нуля та послідуючим рішенням отриманого рівняння.

Перейти на страницу: 1 2 3 4

Подібні статті по економіці

Теорія граничної корисності
Теорія граничної корисності, напрямок політекономії, що виникнуло в останній третині 19 в. Розробляли представники австрійської школи: У. Джевонс, Л. Вальрас, К. Менгер, Э. Бем-Баверк і ін. Відповідно до теорії граничної корисності, ці ...

Проект покращення роботи підприємства
У проектному аналізі під проектом розуміється одноразовий комплекс взаємопов'язаних заходів, спрямований на досягнення чітко визначеної мети при встановленому матеріальному (ресурсному) забезпеченні протягом заданого періоду часу. ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2021 рік.