Основні праці М. Зібера: "Основи політичної економії" (1873), "Життя і праці Д. Рікардо" (1874), "Девід Рікардо і Карл Маркс в їх суспільно-економічних дослідженнях" (1885) та інші. Цінною є складена М. Зібером програма проведення статистичних досліджень, опублікована в 1875 р. під назвою "Досвід програіми для збору статистико-економічних відомостей"; вона вважалася тоді однією з кращих і була використана земськими статистиками Чернігівщини, які, до речі, своїми дослідженнями збагатили статистичну науку. Зібер адресував свої статистико-методичні праці дослідникам не тільки селянського життя, а й міського населення, зокрема робітництва ("Матеріали для спостереження (вивчення) над суспільно-економічним життям міста").
Праця М. Зібера "Девід Рікардо і Карл Маркс в їх суспільно-економічних дослідженнях" за своїм задумом і глибиною посідає помітне місце у світовій економічній літературі. Своє дослідження
М. Зібер починає з розгляду вартості та її елементів, маючи на увазі передусім економістів англійської школи (А. Сміт, Д. Рікардо, Дж. Мілль, Мак-Кулох). При всій повазі до економістів класичної школи, М. Зібер мав свій погляд на питання вартості й капіталу і всіляко його відстоював. Дослідник зауважив, що економісти нерідко різні явища розглядали без урахування їх відмінних якісних характеристик, і це призводило до вульгаризації у відображенні господарської діяльності. В останній вчений вимагав чітко розрізняти приватне і суспільне господарство. На думку Зібера, метод економічної науки має бути науковим, що вимагає дотримання відповідних правил і принципів.
На основі проведеного аналізу різних поглядів на вартість вчений дійшов висновку, що "спеціально корисна праця є єдиним елементом споживної цінності, так само, як відділена від своїх спеціальностей загальнолюдська праця є єдиним елементом вартості й мінової вартості". Отже, М. Зібер став на позицію трудової теорії вартості.
Регулятором економічних процесів і явищ М. Зібер вважав працю. "Якщо дивитися на суспільну економію з висоти пташиного польоту,- писав дослідник,- то не можна не переконатися, що регулятором мінових пропорцій може служити лише одна праця, втілена у продукті". Наведені слова свідчать про те, що М. Зібер досить категорично висловився на користь трудової теорії вартості, з позицій якої критично оцінював теорію витрат виробництва, попиту і пропозиції тощо. Здається, вже під впливом К. Маркса він дещо недооцінював розгляд споживної вартості в системі економічного аналізу. "Відводити споживній вартості або просто корисності речей у відношенні до потреб таке почесне місце,- писав М. Зібер,- є справою вкрай не науковою і тому такою, що не веде до пізнання дійсних законів обміну".
Спираючись головним чином на матеріал першого тому "Капіталу", М. Зібер виклав його основні проблеми, а саме: теорію вартості та грошей, поняття про капітал, про виникнення і збереження капіталу, про причини прибутку з капіталу і вартість робочої сили, постійний та змінний капітал, про просту і складну суспільну кооперацію, машини і крупну промисловість, теорію нагромадження капіталу та капіталістичний закон народонаселення. Згідно з твердженням М. Зібера, К. Маркс здійснив визначення тих економічних понять, які школою А. Сміта - Д. Рікардо були доведені до рівня теоретичної ясності та конкретизації. Проблеми вартості, грошей, капіталу і т.ін. український учений поставив, так би мовити, на відповідне місце, яке ніколи не влаштовувало доктринерських марксологів.
М. Зібер урахував складність сприйняття марксової теорії недостатньо підготовленими читачами. Через те вчений робив спеціальні відступи від тексту, пояснюючи в них аргументації автора "Капіталу". Тому й не викликав здивування той відомий факт, що багато прихильників марксизму знайомились з його економічним ученням на основі названого дослідження М. Зібера, а не завдяки читанню "Капіталу".
До "Капіталу" М. Зібер у цілому поставився позитивно, виділивши вузлові економічні проблеми і так докладно їх виклавши, що важко буває розрізнити авторство. Саме через те дослідження М. Зібера можна було використати для пізнання економічної теорії К. Маркса. Воно створює певні труднощі при установленні текстів, написаних М. Зібером, манера викладу якого не завжди сприяє виявленню спільностей і відмінностей у підходах до господарських явищ. У цьому полягала сила і слабкість зіберов-ського тлумачення "Капіталу", яке високо оцінив сам Маркс.
К. Маркс визнав в особі М. Зібера вченого європейського масштабу, що є, звичайно, компліментом усій українській економічній науці. Зробивши наголос на методі дослідника, він тим самим підтвердив, що мета М. Зібера зовсім не зводилась до коментування і популяризації "Капіталу".
Рентабельність сільськогосподарського виробництва і шляхи її підвищення (на прикладі ТОВ Сухоліське с. Сухоліси Київської області)
Сільське господарство є однієї з найважливіших галузей народного господарства. Воно виробляє продукти харчування для населення, сировину для переробної промисловості, забезпечує суспільство. Тому, актуальною проблемою в даний час є проблема подальшог ...
Структура і функції ринку
Сучасна
економіка є насамперед ринковою. Тому важливе значення має з'ясування сутності
ринку, його структури, функцій та умов формування.
Ринок
не може існувати без системи підприємств і організацій, які забезпечують рух
товарів і ...