Широковживаним і добре відомим є визначення макроекономіки як науки, що вивчає економіку з точки зору її цілосності. Макроекономіку називають теоретичною основою економічної політики держави. Таке визначення відображає той факт, що її висновками керуються ті, хто формує і здійснює економічну політику.
Макроекономіка досліджує сутність, результати та наслідки спільної економічної діяльності всіх учасників народного господарства.
Специфічним завданням макроекономіки є пізнання, систематизація, узагальнення та пояснення процесів, які обумовлюються механізмом функціонування народного господарства в цілому. Слід розрізняти макроекономіку як сферу народного господарства і макроекономіку як науку. М. як наука об'єктом свого дослідження має економічну систему суспільства як сукупність усіх елементів і сфер економіки і суспільних економічних відносин. Отже, предмет макроекономіки включає:
національну економіку як єдине ціле, тобто макроекономічну систему,
окремі агрегати економіки, які охоплюють всі або великі групи однорідних або подібних індивідуальних економічних суб'єктів та їх економічні зв'язки (сфера матеріального і сфера нематеріального виробництва, державний і приватний сектори, сфера домашніх господарств тощо),
сфери економічної системи (виробництво, розподіл, обмін і споживання суспільного продукту),
економічні зв'язки між суб'єктами економічної системи (соціально-економічні і організаційно-економічні відносини),
стратегію економічної поведінки держави, тобто макроекономічне регулювання і основи економічної політики.
Макроекономіка - це той особливий погляд на економічні відносини, яким на них має дивитись керівник уряду, державний діяч, політик, зрештою, будь-який громадянин, коло зацікавлень якого не обмежується родинними проблемами.
Слід розрізняти макроекономіку як сферу народногподарства і макроекономіку як науку. М. як наука об'єктом свого дослідження має економічну систему суспільства як сукупність усіх елементів і сфер економіки і суспільних економічних відносин.
Виходячи з цього,потрібно розмежувати дві сторони предмету макроекономіки - позитивну і нормативну. Позитивна М. це теоретична макроекономіка, специфічне завдання якої - привести в систему,пояснити і узагальнити факти, що стосуються механізму функціонування народного господарства як цілого.
Нормативна М. - це практичні рекомендації державі по проведенню певної економічної політики, пов'язаної з регулюванням е.с. чи переходом до іншої е.с.
При цьому слід пам'ятати слова Дж.М.Кейнса щодо значення економічної теорії взагалі: "Економічна теорія не є набором уже готових рекомендацій,які застосовують безпосередньо в господарській практиці. Вона є скоріше методом,ніж вченням, допомагаючи тому,хто оволодіє нею,приходити до правильних висновків".
Необхідно виділяти і прикладну макроекономіку - конкретну економічну науку, що розробляє конкретні моделі розвитку економічної системи.
Ми вивчаємо теоретичний аспект макроекономіки.
Теоритична макроекономіка застосовує специфічний набір методів і прийомів дослідження свого предмету.
Будь-яка наука, яка досліджує природу і суспільство,є емпіричною у тому розумінні, що виходить із даних процесів і явищ.М. також виходить із фактів життя. При цьому проводиться різниця між відомими і невідомими даними -перші використовуються для наступних теоретичних узагальнень,а другі є результатом теоретичного аналізу.
Системи та методи мотивації трудової діяльності на підприємствах
Необхідною
умовою існування й розвитку суспільства є праця, як доцільна діяльність людей,
що спрямована на задоволення їхніх життєвих потреб. Однією з складових праці є
її мотивування на рівні агентів (учасників) трудових відносин. Сис ...
Роздержавлення та приватизація
Державне управління процесами приватизації
Одним з елементів економічної політики і однією з найважливіших функцій держави у період переходу до ринку є зміна економічної структури - створення структури змішаної економіки.
Структура змішан ...