Розділи економіки

Державна інноваційна політика. Вітчизняний досвід

На сучасному етапі дискусії стосовно інноваційного розвитку в Україні мають не лише теоретичне значення, але й отримують програмно-законодавче вираження, що викликане їх зростаючою необхідністю для економіки і суспільства в цілому.

Протягом тривалого часу інноваційному законодавству України були притаманні певна фрагментарність та непослідовність. Лише в 1999 р. ВРУ прийняла Концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку. Проте, базовий закон у цій сфері був прийнятий лише у 2002 р. Згідно з Законом практично інновація являє собою зміну технології виробництва, яка безпосередньо впливає на продуктивність факторів виробництва та спосіб їх поєднання, отже - забезпечує видозміну виробничої функції. [16]

Закон визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні, встановлює форми стимулювання державою інноваційних процесів і спрямований на підтримку інноваційної моделі розвитку вітчизняної економіки.

Цілеспрямоване стимулювання нововведень (тобто так звана «інноваційна політика» як самостійний напрям державної політики) остаточно сформувалося лише наприкінці 60-х - на початку 70-х років. Вперше термін «інноваційна політика» був використаний у відомій «доповіді Charpie» («Технологічні нововведення: управління і умови здійснення»), підготовлений Міністерством торгівлі США у 1967 р. [5, с. 214].

Головною метою інвестиційно-інноваційної політики є орієнтація розвитку сфери виробництва на створення і широке застосування принципово нових машин, матеріалів, комплексних технологічних систем, ефективне впровадження науково-технічних розробок, забезпечення соціально-економічних, організаційних, правових умов для формування та ефективного використання науково-технічного потенціалу з метою освоєння світового ринку товарів і послуг.

Державна інвестиційно-інноваційна політика має часовий та просторовий аспекти. Часовий аспект визначає дії держави і сфері інновацій на поточний момент і на довгострокову перспективу. Поточна інноваційна політика полягає в оперативному регулюванні інноваційної діяльності. За своєю сутністю заходи поточної політики спрямовані на зміцнення інноваційного потенціалу підприємств, підвищення якості продукції та ефективності виробництва. Довгострокова інноваційна політика націлена, насамперед, на вирішення важливих загальноекономічних, міжгалузевих і внутрігалузевих завдань, які вимагають значних затрат часу, робочої сили і капіталу. Вона охоплює досить великий проміжок часу. Просторовий аспект інноваційної політики визначає дії держави за головними напрямами впливу на економіку країни - щодо створення умов для її загального соціально-економічного розвитку, формування стимулюючого законодавства та інституційного середовищ для всіх суб’єктів інноваційного процесу.[5, с 245]

Слід зазначити, що проблема формування інноваційної політики має такий важливий аспект, як визначення стратегії на перспективу. Важливість цього аспекту пояснюється трьома вагомими причинами:

) сформульовані сьогодні цілі та пріоритети відображають лише наше усвідомлення дійсності на даний момент. З розвитком інноваційної політики її цілі можуть змінюватися, або можливості їх реалізації трансформуватися.

) інновації не є разовим заходом, адже відтворювальні процеси в суспільному виробництві повинні мати постійний характер.

) інновацій не повинні стати самоціллю. Стратегічний аспект має враховувати наявний потенціал країни тенденції розвитку суспільства [5, с. 278].

Базовими передумовами для утвердження державної інноваційної політики є розбудова національної інноваційної системи. Причому, з точки зору інноваційної сфери, сьогодні має значення не поява якої-небудь технічної ідеї, а саме успішна економічна реалізація нових технології.

Подібні статті по економіці

Місце малих підприємств в системі ринкових відносин
Одним з найважливіших завдань України на шляху подальшого розвитку ринкових відносин є посилення ролі малого підприємництва. Адже малі підприємницькі структури створюють не тільки економічну, а й соціально-політичну основу для становлення та розвитку ...

Сутність конкуренції, олігополії, монополії
конкуренція олігополія монополія Сучасна ринкова економіка являє собою складний організм, що складається з різноманітних виробничих, комерційних, фінансових та інформаційних структур, які взаємодіють на тлі розгалуженої системи правових ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2019 рік.