Важливе значення для підвищення продуктивності праці має її належна організація, в тому числі підготовка робочого місця, повне його завантаження, використання передових методів і прийомів праці тощо. Тобто, слід запроваджувати ефективні системи внутрішньовиробничих економічних відносин, що сприятимуть економії усіх видів ресурсів та підвищенню якості продукції [35, с. 213].
Економія сировини, матеріалів, палива і енергії також відіграє вагому роль у процесі зниження собівартості продукції для більшості галузей промисловості у зв’язку з високою питомою вагою цих витрат у складі сукупних витрат виробництва. Саме тому необхідно використовувати ресурсозберігаючі технології, чітко дотримуватися технологічної дисципліни задля скорочення втрат від браку, розробляти оптимальну стратегію технічного розвитку підприємства, яка б забезпечувала раціональний рівень витрат на створення технічного потенціалу підприємства, підвищувати вимогливість і постійно контролювати якість сировини і матеріалів, що поступають від постачальників, а також комплектуючих виробів і напівфабрикатів, запроваджувати науково-обґрунтовані норми витрат матеріалів, зменшувати обсяги втрат і відходів, а також намагатися вторинно використовувати матеріали[36, с. 300].
У процесі зниження витрат важливе місце належить скороченню адміністративно-управлінських витрат. Незважаючи на те, що протягом останніх років утримання апарату управління спрощується і здешевлюється, у цій області все ще присутні великі невикористовуванні резерви персоналу. На багатьох підприємствах апарат управління залишається громіздким, складним, багатоступінчастим, що також збільшує витрати на виробництво продукції. Саме тому, з метою скорочення витрат на управління та підвищення його ефективності, слід раціоналізувати організаційну структуру системи управління виробництвом [35, с. 213].
Резерви зниження собівартості продукції являють собою кількісно вимірні можливості економії витрат живої та уречевленої праці. Величина резервів визначається за формулою:
де - максимально можливий і фактичний рівень собівартості виробу;
- додаткові витрати, необхідні для освоєння резервів збільшення випуску продукції;
- обсяг випуску продукції;
- резерви зростання обсягів випуску продукції.
Резерви збільшення випуску продукції виявляються у процесі аналізу виробничої програми. При збільшенні обсягів виробництва продукції зростають лише змінні витрати (пряма заробітна плата основних робітників, відрядників, прямі матеріальні витрати тощо). Сума ж постійних витрат не змінюється, і в результаті собівартість виробів знижується.
Резерви зниження витрат, виявлених за кожною статтею витрат за рахунок конкретних організаційно-технічних заходів (впровадження нової, більш прогресивної техніки і технології, поліпшення організації праці), будуть сприяти економії заробітної плати, сировини, матеріалів, енергії тощо [23].
Основними резервами зниження собівартості продукції є збільшення обсягів виробництва; скорочення витрат на виробництво за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, ощадливого використання сировини, матеріалів, палива, електроенергії, скорочення непродуктивних витрат і втрат від браку.
Регіональний розвиток внутрішньої торгівлі України
З
переходом України до ринкової економіки в усіх сферах діяльності, в тому числі
й торговельній, відбуваються суттєві перетворення. Роздержавлення й
приватизація торговельних підприємств сприяли створенню конкурентного
середовища в то ...
Резерви підвищення продуктивності праці на підприємстві
економічна продуктивність праця
Вихід України з економічної кризи і вирішення
стратегічних завдань щодо розвитку національної економіки, можливі за умови
значного підвищення ефективності всієї сукупної праці суспільства. Від цього
залеж ...