Сутність та класифікація витрат підприємства

Важливе місце в управлінні витратами займає класифікація витрат за економічними елементами та за статтями калькуляції.

Групування витрат за статтями калькуляції дає змогу встановлювати економію чи перевитрачання ресурсів за місцями їх виникнення з визначенням напрямів їх зниження, визначати вплив кожної статті витрат на собівартість продукції, а отже, дає можливість менеджерам контролювати виконання планів щодо собівартості продукції не тільки загалом по підприємству, а також за окремими його підрозділами, конкретними виробами та за певним видом витрат.

Особливе значення в управлінні витратами займає класифікація витрат за центрами відповідальності, яка використовується для поточного контролю за витратами виробництва і реалізації продукції.

Витрати за центрами відповідальності класифікують на витрати виробництва, витрати цеху, технологічного переділу тощо.

Своєю чергою, Л.О. Меренкова групує витрати залежно від таких цілей надання інформації:

) для визначення собівартості та фінансового результату (основні, накладні; прямі, непрямі; вхідні, вихідні; витрати на продукцію, витрати періоду);

) для стратегічного і поточного планування діяльності підприємства (обов’язкові, дискреційні; напівпостійні, напівзмінні; загальні, питомі; релевантні, не релевантні; реальні, альтернативні, маржинальні, інкрементні, витрати, що не повертаються);

) для планування поточних витрат (постійні, змінні, змішані; по елементах, по статтях калькуляції; одноелементні, комплексні);

) для контролю поточних витрат (контрольовані, неконтрольовані; регульовані, нерегульовані).

Є.В. Мних класифікує витрати для досягнення цілей управління, а саме:

. Визначення собівартості продукції (робіт, послуг) і розрахунку фінансових результатів на:

вичерпані та невичерпані; на продукцію і витрати періоду; прямі та непрямі; основні та накладні.

. Для раціоналізації витрат та їх планування на:

релевантні та не релевантні; дійсні та можливі; маржинальні та середні; постійні та змінні.

. Контролю і регулювання витрат за центрами відповідальності на:

контрольовані та неконтрольовані.

Витрати виступають інструментом цінової політики підприємства, тому що попит визначає верхній рівень ціни, а її мінімальну величину - витрати. Отже, при управлінні маркетинговою діяльністю на певному етапі процесу ціноутворення, аналізуючи витрати, з метою визначення ціни продукції, їх класифікують на певні види за такими ознаками [9, с. 291, 302]:

) залежно від функціональних видів діяльності, з якими пов’язані витрати:

виробничі;

невиробничі (загально фірмові);

) залежно від можливості простежити витрати до конкретного товару:

прямі;

непрямі;

3) залежно від ступеня усереднення витрат:

повні;

витрати, які входять до середньої собівартості;

) залежно від динаміки, яка відповідає функціональним змінам:

змінні;

постійні (фіксовані);

валові;

змішані.

Валові (повні, загальні) витрати - сума змінних і постійних витрат за певного обсягу виробництва, а середня собівартість продукції - це сума змінних і постійних витрат на одиницю продукції [9].

Види витрат, які відносяться різними авторами до аналогічних напрямів класифікації витрат, є досить різними. Також в одних авторів певні види витрат зустрічаються в одному напрямі, а в інших - в іншому, наприклад, автори [19] класифікацію витрат за центрами відповідальності та за видами продукції, робіт, послуг відносять до напряму класифікації витрат «визначення собівартості продукції і отриманого прибутку, оцінка запасів», а автор [24] цю класифікацію витрат відносить до напряму класифікації «здійснення контролювання і регулювання витрат»; класифікацію витрат за економічним змістом та цільовим призначенням автори [19] відносять до напряму класифікації «прийняття управлінських рішень і планування», тоді як автор [24] - «визначення собівартості продукції і отриманого прибутку, оцінка запасів» і т.п.

Здебільшого ці підходи передбачають функціональний принцип групування витрат, однак у цих підходах відображаються й інші завдання діяльності підприємства, наприклад, визначення собівартості, оцінка запасів та ін. Незрозумілим залишається також напрям класифікації витрат «прийняття управлінських рішень і планування», адже управлінські рішення приймаються як під час планування витрат, так і при контролюванні та регулюванні витрат. Цей напрям класифікації доцільно розділити, окремо виділивши «прийняття управлінських рішень» та «планування витрат».

Подібні статті по економіці

Місце України в світовому сільському господарстві. Шляхи переходу до ринкової економіки
Сучасний стан світового сільського господарства з огляду на стрімкий розвиток суспільства, підвищення рівня технологій, продуктивності праці, а також різкого демографічного росту в світі вимагає детального дослідження. Світовий перероз ...

Оцінка та аналіз діяльності ПАТ Полтавакондитер
Передкваліфікаційна практика є завершальною ланкою практичної підготовки, яка проводиться перед захистом бакалаврських робіт. Під час цієї практики поглиблюються та закріплюються теоретичні знання з професійно орієнтованих дисциплін на ...