Виробіток характеризує кількість продукції, виробленої одним працівників за одиницю робочого часу (за годину, день, місяць або рік).
- Розрізняють такі види виробітку:
- годинний: W год =Q/Витрати робочого часу в людино-год;
денний: W ден =Q/Витрати робочого часу в людино - дн.;
річний : W р =Q/Витрати робочого часу в людино роках.
На підприємствах, аналізуючи рівень продуктивності праці, розраховують річний виробіток за формулою:
W = Q/Ч пвп , (1.3)
де Q - річний обсяг продукції;
Ч - середньооблікова чисельність промислово - виробничого персоналу.
Обернений показник - трудомісткість (Т р ) визначається за формулою:
Т р =T/Q (1.4)
Трудомісткість характеризує витрати робочого часу (в людино-годинах, людино-днях, людино-місяцях або людино-роках) на виготовлення одиниці продукції. Показник застосовується для оцінки рівня продуктивності праці, а також у процесі планування чисельності персоналу, який має бути залучений до роботи в умовах розширення виробництва, для виконання строкових замовлень, здійснення ремонтних робіт тощо[8].
Методи визначення продуктивності праці. Залежно від одиниць вимірювання обсягу виробництва продукції на підприємстві, можуть використовуватися такі методи визначення продуктивності праці:
· натуральний: застосовується за умов, коли продукція підприємства є однорідною та її загальний обсяг може бути відображено в натуральних, характерних для певної галузі виробництва, одиницях (т, кВт/год., декалітр тощо). Зазначений метод найбільш точно й об'єктивно, порівняно з іншими, характеризує рівень продуктивності праці і може застосовуватися на підприємствах, продукція яких є однорідною;
· умовно-натуральний: за допомогою цього методу визначають рівень продуктивності праці підприємств, загальний обсяг продукції яких можна оцінити в натуральних, але умовних одиницях (наприклад, туб - тисяча умовних банок у плодо - овочевоконсервній промисловості);
· вартісний: передбачає вимірювання обсягу виробництва у вартісних одиницях, може застосовуватися на всіх без винятку підприємствах, результатом діяльності яких є як вироблені продукти, так і надані послуги. За певних економічних умов не зовсім достовірно характеризує динаміку продуктивності праці, так як на рівень вартісних показників впливають зміни цін на продукцію та структурні зрушення в асортименті продукції. Запобігти впливу цінових чинників на динаміку продуктивності праці, оцінену за вартісним методом, можна за допомогою застосування при визначенні обсягів виробництва порівнянних цін, тобто цін, фіксованих на певну дату;
· трудовий: застосовується рідко. Передбачає розрахунки обсягу виробництва в нормо-годинах за трудомісткістю.
Наведені показники і методи дають змогу оцінити загальний рівень продуктивності праці на підприємстві. Проте якщо продуктивність праці робітників нескладно визначити, бо їх операції стандартизовані, то продуктивність праці персоналу розумової праці важко об'єктивно оцінити, оскільки тут потрібно брати до уваги здатність працювати на загальнокорпо-ративний інтерес. Тому в цілях оперативного управління підприємство має розробити конкретні завдання і систему показників, які б дозволяли оцінювати ефективність роботи окремих категорій працівників. Наприклад, з цією метою весь персонал можна поділити на такі групи:
Малий бізнес - основа розвитку економіки в ринкових умовах
Значення малого бізнесу в розвитку економіки є досить значним. Особливо це стосується України, оскільки за умов слабкого росту виробництва, населення мусить вдаватися до самоорганізації своєї зайнятості. А відкриття власної справи - єдиний вихід в от ...
Організація обліку праці та її оплати в тваринництві
Головною
продуктивною силою суспільства є працююча людина. Ця тема неабияк актуальна у
сучасному світі, адже кожен працівник насамперед зацікавлений у винагороді за
виконану роботу, тому кожен працює для того щоб отримати заробітну пла ...