Аналіз та розрахунок економічної ефективності виробництва

Процес виробництва на будь-якому підприємстві здійснюється за належної взаємодії трьох визначальних його чинників: персоналу (робочої сили), засобів праці та предметів праці. Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал підприємства продукує суспільно корисну продукцію або надає виробничі й побутові послуги. Це означає, що, з одного боку, мають місце затрати живої та уречевленої праці, а з іншого, - такі чи такі результати виробництва (діяльності). Останні залежать від масштабів застосовуваних засобів виробництва, кадрового потенціалу та рівня його використання.

Ефективність виробництва - це комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва й робочої сили (працівників) за певний проміжок часу.

Загальна методологія визначення ефективності може бути формалізована таким співвідношенням:

F=E/P,

де F - ефективність;

Е - ефект (результати);

Р - витрати (ресурси).

Ефективність виробництва (продуктивність системи) має полімор-фність визначення і застосування для аналітичних оцінок і управ-лінських рішень. З огляду на це важливим є вирізнення за окремими оз-наками відповідних видів ефективності (продуктивності), кожний з яких має певне практичне значення.

Відповідні види ефективності виробництва виокремлюються переважно за різноманітністю одержуваних результатів (ефектів) господарської діяльності підприємства. Перш за все ефективність виробництва буває економічною або соціальною. В даній роботі буде використовуватися оцінка економічної ефективності, бо економічна ефективність - це вид ефективності, що характеризує результативність діяльності економічних систем (підприємств, територій, національної економіки). Основною особливістю таких систем є вартісний характер засобів (видатків, витрат) досягнення цілей (результатів), а в деяких випадках і самих цілей (зокрема, одержання прибутку).

Економічна ефективність - досягнення найбільших результатів за найменших затрат живої та уречевленої праці. Вона є конкретною формою дії закону економії часу. Конкретнішими показниками економічної ефективності є обсяг товарної, чистої або реалізованої продукції, величина одержаного прибутку, економія тих чи інших видів виробничих ресурсів або загальна економія від зниження собівартості продукції, фондомісткість праці, фондовіддача, зарплатомісткість праці тощо.

. Одним з найголовніших показників ефективності трудового процесу є продуктивність праці, що визначається вiдношенням вартостi або кiлькостi виготовленноi продукцii (ВП) до витрат живої працi, що вiдображається кiлькiстю вiдпрацьованих людино-годин (ЖП). Вiдображає кiлькiсть продукцii, що виготовляється за одиницю робочого часу: ПП=ВП/ЖП.

Зробимо розрахунок продуктивності праці для підприємства "Техмашсервіс":

за минулий рік (2008) ПП = ∙ 1000 ≈ 36,3 тис.грн;

за звітний рік (2009) (план) ПП = ∙ 1000 ≈ 41,6 тис.грн;

за звітний рік (2009) (факт) ПП = ∙ 1000 ≈ 60,8 тис.грн.

За результатами обчислень можна зробити висновки, що у 2009 р. відбулось зростання продуктивності праці з 41,6 тис.грн. до 60,8 тис.грн. або на 46,1%, а в порівнянні з минулим роком збільшилась на 67,4% (рис.2.7). Це пов’язано з тим, що збільшення кількості працівників призводить до зростання обсягу продукції та, як наслідок, і продуктивність праці. Така динаміка у 2009 р. оцінюється позитивно.

Подібні статті по економіці

Структура потреб підприємства
Важливим фактором розвитку підприємств, установ та організацій є рівень кадрового забезпечення. Він показує наскільки даний вид економічної діяльності, спроможний забезпечити вакантні робочі місця достатньою чисельністю кваліфікованих ...

Місце малих підприємств в системі ринкових відносин
Одним з найважливіших завдань України на шляху подальшого розвитку ринкових відносин є посилення ролі малого підприємництва. Адже малі підприємницькі структури створюють не тільки економічну, а й соціально-політичну основу для становлення та розвитку ...