123,02 · 92,5 : 100 = +113,79 грн.
Аналогічно аналізується зміна середнього виробітку одного робітника, яка залежить від кількості відпрацьованих днів у звітному періоді, середньої тривалості робочого дня і середнього динного виробітку:
- зміна кількості відпрацьованих одним робітником днів:
(-1) · 8 · 41,6 = - 332,8 грн.
- зміна тривалості робочого дня:
(-0,1) · 218 · 41,60 = - 906,88 грн.
- зміна середнього динного виробітку одного робітника:
19,2 ·218·7,8 = + 32647,68 грн.
За даними аналізу середній виробіток одного працюючого вищий від планового на 38,05 грн. ·(125,74 - 87,69). Він збільшиться за рахунок зростання середнього динного виробітку одного робітника.
На наступному етапі аналізу продуктивності праці необхідно проаналізувати показник, від якого залежить рівень середньоденного і середньорічного виробітку робітників, - середнього динну продуктивність праці одного робітника.
Аналіз продуктивності праці завершується розрахунком впливу окремих факторів на обсяг товарної продуктивності у звітному періоді. Розрахунок проводиться методом абсолютних різниць:
1. Зміна кількості робітників:
10 · 219 · 8 · 41,60 = 728,8 тис. грн.
2. Зміна кількості відпрацьованих одним робітником днів:
-1 · 530 · 8 · 41,60 = - 176,4 тис. грн.
3. Зміна тривалості робочого дня:
-0,1 · 530 · 218 · 41,60 = 480,646 тис. грн.
4. Зміна середньогодинного виробітку одного робітника:
19,2 · 218 · 7,9 · 530 = 17525 тис. грн.
Розрахунок свідчить, що на випуск товарної продукції негативно вплинув другий фактор.
Отже, за планування й організації виробництва необхідно обов’язково враховувати можливості із цілоденними, внутрішньозмінними, невиробничими втратами робочого часу.
Підвищення використання виробничих та трудових ресурсів підприємства
Перехід до ринкової економіки потребує від підприємства підвищення
ефективності виробництва, конкурентоздатності продукції і послуг на основі
впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм
господарювання і управлін ...
Сучасна оцінка впливу людського потенціалу на структурні зрушення в економіці регіону на прикладі Житомирської області
На рубежі XX і XXI століть світова наукова думка сформувала
принципово новий погляд на цивілізаційний прогрес. Нова парадигма розвитку на
перший план висуває не нагромадження матеріальних благ, а розвиток людського
потенціалу при збере ...