Можна виділити параметри трудового потенціалу колективу підприємства:
) параметри виробничих складових трудового потенціалу:
· чисельність персоналу;
· кількість робочого часу, який можливо відпрацювати за нормального рівня інтенсивності праці;
· професійно-кваліфікаційна структура;
· підвищення та оновлення професійного рівня;
· творча активність.
) параметри, що характеризують соціально-демографічні складові трудового потенціалу:
· статевовікова структура;
· рівень освіти;
· сімейна структура;
· стан здоров’я тощо.
Якісна характеристика передбачає оцінювання:
фізичного і психологічного потенціалу працівників (здатність і схильність працівника до праці, стан здоров’я, фізичного розвитку тощо);
обсягу загальних і спеціальних знань, трудових навичок і вмінь, що обумовлюють здатність до праці певної якості (освітній, кваліфікаційний рівні тощо);
якість членів колективу як суб’єктів господарської діяльності (відповідальність, співпричетність до економічної діяльності підприємства тощо).
Оцінити деякі якісні характеристики можна з використанням кількісних показників. Наприклад, для оцінювання стану здоров’я застосовують показники частоти і важкості захворювань на 100 працівників, для оцінювання рівня кваліфікації - показник середнього розряду робітників, рівня професійної підготовки - показник частки осіб, які закінчили ПТУ, кількість місяців професійної підготовки тощо.
Аналіз статевовікової структури населення України свідчить про перевагу жінок у загальній чисельності населення. Серед міських жителів перевищення кількості жінок над кількістю чоловіків має місце з 17-річного віку, а серед сільських лише після 42 років. Населення Західного регіону України належить до категорії старого. Причому вікова структура жінок старіша, ніж чоловіків, бо молодші вікові групи серед жінок складають меншу питому вагу, ніж серед чоловіків, а серед старших вікових груп жінок значно більше.
Вважаючи, що активним агентом зайнятості є населення працездатного віку, є цікавим відстеження змін щодо регіональних співвідношень між віковими групами в регіонах. Ці пропорції в цілому по Україні в 2009р. становили: група молодша від працездатного віку до загальної чисельності населення становила 22,2%, частка населення працездатного віку - 55,6%, а старша від працездатного віку - 22,2%. За регіонами ці пропорції коливались відповідно від 19,8, 51,0, 29,2% у Чернігівській області до максимального рівня в м. Києві, де вони становили 21,4, 62,4 та 16,2%. По-вікова структура населення формує певну структуру трудових ресурсів, що можна прослідкувати на регіональному рівні. Регіональні пропорції в трудових ресурсах мають розбіжності, які відрізняють одну область від іншої у 5-8 і більше разів. Найбільші трудові ресурси зосереджені в Львівській області, частка яких у загальній кількості трудових ресурсів України становить понад 5%. Найменшу частку трудових ресурсів мають Житомирська, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Тернопільська та Чернівецька області. Частка кожної з них становить від 1,8 до 3% загальної чисельності трудових ресурсів [7, c. 72].
Регіональний розподіл населення, зайнятого в народному господарстві областей характеризується такими особливостями. Майже 11% загальної чисельності зайнятих у народному господарстві України припадає на Донецьку область. Друге місце посідає Дніпропетровська, частка якої становить 8%. Коливання областей та регіонів за часткою зайнятих у народному господарстві України становить 1:7,2. Певні особливості в регіональному розрізі мають такі показники, як частка зайнятих працездатного віку у народному господарстві. Найвища частка зайнятих у народному господарстві осіб працездатного віку має місце у Київській області (без м. Києва), де цей показник становить 76,5%. Друге місце займає Черкаська область - 72,1%. Від 70 до 73% мають Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Полтавська. Найменший рівень за цим показником займає Закарпатська область, де він становить 51,7%.
Серед областей з високим рівнем працюючих пенсіонерів та підлітків (понад 4% від загальної чисельності по Україні) - Вінницька та Хмельницька області. Найменша частка працюючих пенсіонерів та підлітків у Волинській області - до 1,1% [7, с. 76].
Звісно, в Україні є проблеми формування трудових ресурсів. Освіта в Україні потерпає не лише від економічних проблем, що не дозволяють забезпечити високу якість та рівний доступ кожного до навчання . Рівень освіти та професійної підготовки є одним з найвагоміших критеріїв , які характеризують сукупний людський капітал (трудові ресурси). Цей критерій дає змогу виявити типологічні кваліфікаційні особливості сукупної робочої сили і визначити її роль як чинника економічного зростання [9, с. 89].
Переваги та недоліки показників ВНП та ВВП
Метою даної роботи є характеристика і аналіз комплексу понять, а саме
основних макроекономічних показників, які використовуються в системі
національних рахунків(СНР). Вони були створені з метою виміру сукупного
виробництва в ринковій екон ...
Проблеми розвитку сучасного сільськогосподарського виробництва
Для України нарощування виробництва сільськогосподарської продукції має
стратегічне значення для підйому національної економіки, тому що при успішному
його розвитку створюються умови для подолання кризового стану ряду суміжних
галузей. ...