Ринок праці і зайнятість населення займають особливе місце в системі ринкових відносин. Більшість економічних, соціальних, демографічних явищ, що протікають в ринковій економіці повністю або частково відображають процеси, що відбуваються на ринку праці. Водночас формування та функціонування повноцінного ринку праці неможливе лишень за умов саморегуляції за рахунок дії ринкових механізмів. Ринкова система господарювання не є ідеальною моделлю суспільного розвитку, їй характерні певні обмеження, ризики та загрози, які спричиняють такі соціальні негаразди, як безробіття, соціальну нерівність, нестабільність ринкової кон'юнктури. Мінімізація цих явищ потребує державного втручання у сферу обігу робочої сили, її відтворення. Процеси, що відбуваються у сфері зайнятості населення, опосередковуються ринковими відносинами, а це означає, що вони перебувають під впливом невизначеності та ризиковості, а відтак потребують активного регулювання з боку держави.
Провідними державами світу напрацьований багатий досвід регулювання зайнятості. Проте проблеми державного регулювання зайнятості дотепер знаходяться у колі наукових інтересів вітчизняних та зарубіжних науковців. Зокрема, серед найбільш вагомих здобутків української економічної науки праці С.І. Бандура, Д.П. Богиня, Н.П. Борецької, В.С. Васильченка,Г.К. Губерна, М.В. Данюка, В.В. Дорофієнко, Ф.Д. Заставного, К.В. Зайцевої, О.Ф. Новікової, В.П. Оніщенко, І.Л. Петрової, В.М. Летюха та ін., присвячені аналізу ролі держави у забезпеченні зайнятості населення. Однак протягом усього періоду після початку економічних реформ наша держава так і не змогла сформулювати цілісну концепцію регулювання зайнятості, зосереджуючи головні зусилля переважно на одній складовій - регулюванні масштабів офіційного безробіття за рахунок сприяння малоефективній зайнятості. Практично не має довгострокової стратегії та дієвих механізмів, які б могли принципово змінити ситуацію на внутрішньому ринку праці і вплинути на мотивацію трудових мігрантів. Питання державного регулювання ринку праці в період посилення економічної кризи та її наслідків також залишаються недостатньо розробленими. З огляду на викладене вагомого значення набуває пошук напрямів удосконалення механізмів впливу держави на ефективність зайнятості населення.
Макроэкономические модели в системе макроэкономического анализа
Макроекономіка
— це одна з наук, що вивчає економіку. Остання е складною системою. Крім
макроекономіки, її вивчають багато інших економічних наук: політична економія,
мікроекономіка, маркетинг, галузеві та функціональні економіки тощо.
...
Спеціальні економічні зони та їх роль в залученні іноземних інвестицій
Спеціальні економічні зони у країнах з перехідною економікою мають сприяти
швидшому становленню ринкових механізмів в окремих регіонах. І в даній роботі
ставиться за мету не лише довести наскільки вільні економічні зони (ВЕЗ) є
ефек ...