Сучасний розвиток економіки України супроводжується ускладненням економічних процесів, трансформацією власності і середовища господарювання, концентрацією виробництва і капіталу, що зумовлює об’єктивну необхідність забезпечення прибутковості суб’єктів підприємництва для їх виживання і розвитку. Адже однією з головних причин економічних труднощів багатьох підприємств різних форм власності є їхня збитковість чи низька прибутковість.
Результативним елементом прибутковості підприємства є маса і норма прибутку, які становлять потужний важіль динамічного розвитку виробництва. Проблематика прибутковості підприємства охоплює питання виникнення прибутку в процесі виробництва, його формування у сфері обміну і розподілу та використання для нагромадження капіталу (капіталізації прибутку). Особливе значення ці проблемні питання мають для підприємств залізничної промисловості, де протягом тривалого часу прибутковість суттєво не зростала. Для вирішення цієї проблеми необхідно системно дослідити сутність прибутковості підприємств як процесу, складові елементи, їх чітку цілеспрямовану взаємодію для функціонування і розвитку підприємства та забезпечення високого кінцевого результату, сучасні альтернативні стратегії підвищення прибутковості та заходи її забезпечення.
Важливість економічного аналізу таких найважливіших показників, як прибуток і прибутковість підприємства важко переоцінити, адже саме прибуток є кінцевим фінансовим результатом діяльності підприємства, служить джерелом поповнення фінансових ресурсів підприємства.
Тема прибутку особливо гостра для українських підприємств, оскільки затяжна економічна криза, складовими якої є високі податки й неплатежі, значно знецінює одержувані прибутки. До того ж, виявившись із початку реформ в умовах “вільного економічного плавання”, підприємства вже не можуть покладатися на державну підтримку, вони усе більше діють в умовах самооплатності й самофінансування.
Внаслідок вище перерахованого, аналіз прибутку на підприємстві сьогодні стає надзвичайно актуальним. Аналіз прибутку дозволяє виявити основні фактори його росту, ефективного використання ресурсів, потенційні можливості підприємства, а також визначити вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на розмір прибутку, порядок його розподілу.
В сучасних умовах підвищення рентабельності підприємств є дуже важливим і складним завданням. Багато підприємств в Україні працюють нерентабельно, тобто вони неприбуткові, або їх рентабельність надто низька. Тому дослідження рентабельності, а також шляхів її підвищення на підприємстві є дуже важливим і актуальним питанням на даний час. Також ця тема заслуговує на значну увагу у зв’язку з тим, що при переході України на нові бухгалтерські стандарти змінилися методи визначення прибутку підприємства: замість балансового прибутку тепер використовується чистий прибуток. А показник прибутку є важливим при визначенні рентабельності підприємства. Тому тема рентабельності підприємства, а також шляхів її підвищення є досить актуальною на даний час в Україні
Дослідженням сутності, природи виникнення прибутку та параметрів його оцінки присвячені роботи зарубіжних і вітчизняних вчених-економістів: І. Бланка, А. Дайле, Б. Коласа, А. Шеремета, Є. Негашева, Д. Хана, І. Чорної; розробки стратегії управління підприємством: І. Ансоффа, М. Войнаренка, І. Ігнатьєвої, Ф. Котлера, М. Мартиненка, В. Нижника, М. Портера; оцінки ефективності господарської діяльності за показниками прибутковості: А. Бірмана, К. Друрі, П. Самуельсона, В. Хойєра, П. Хейне [13-17]. Проблеми фінансового аналізу, прогнозування і планування фінансових результатів розглядаються в роботах багатьох українських вчених, насамперед: К. Ізмайлової, Л. Костирко, В. Мец, Є. Мниха, О. Орлова, Є. Рясних, О. Терещенка [18-24] та ін. Наукові праці вчених обґрунтовують фундаментальні аспекти системи управління прибутковістю і дозволяють створювати на цих засадах її сучасні методи та інструменти.
Питання пов’язанні із формування та розподілу прибутку, розглянуто в працях багатьох вітчизняних науковців.
З одного боку, прибуткова мотивація є рушійною силою для підприємництва і націлює підприємство на максимізацію доходів та мінімізацію витрат, а з іншого, підприємництво є високоефективним способом прибуткової діяльності, що спонукає підприємство до пошуку дешевого капіталу, раціонального його розміщення та максимізації прибутку. Прибуток відіграє дуже важливу роль як мета підприємництва, дохід власників, критерій ефективності та основне джерело прирощення капіталу і розширення виробництва.
Аналіз співвідношення факторів виробництва та доходів дозволив виокремити прибуток саме із підприємництва (управління капіталом), а не від інших факторів виробництва (праці, використанні капіталу як власності, землі та іншого майна). Хоча прибуток, з одного боку, є формою доходу, яка може проявитись у будь-якій іншій формі (заробітній платі, проценті, ренті), з іншого, форма самозростання капіталу після його інвестування у свій бізнес. Отже, прибуткова діяльність і прибутковість підприємства є рівнозначними поняттями.
Зміст дипломної роботи викладений в трьох розділах.
Техніко-економічні показники формувального відділення ливарного цеху
Литво є одним з найстаріших способів, яким
ще в старовині користувалися для виробництва металевих виробів - спочатку з
міді і бронзи, потім з чавуну, а пізніше із сталі та інших сплавів.
В нашій країні високими темпами ростуть
об'єм ...
Механізм державного регулювання зайнятості
Ринок
праці і зайнятість населення займають особливе місце в системі ринкових
відносин. Більшість економічних, соціальних, демографічних явищ, що протікають
в ринковій економіці повністю або частково відображають процеси, що
відбувают ...