Економічну теорію традиційно ділять на дві частини: макроекономіку та мікроекономіку. Ці терміни походять з грецької мови: “макро” означає велике, а “мікро” – мале. Макроекономіка виявляє властивості економіки як єдиного цілого, економічного життя в широкому плані. Мікроекономіка ж дає уявлення про рух індивідуальних цін та інших показників цього рівня. Вона досліджує складну систему зв'язків, що виступають як ринковий механізм. Макроекономіка тісно взаємодіє з мікроекономікою. Як неможливо зрозуміти поведінку натовпу без елементарних знань психології, так і не може бути плідним аналіз макроруху в економіці без розуміння макромеханізмів пропозиції і попиту.
Макроекономіка як наука вивчає агрегатні, тобто сукупні економічні величини. Ці величини є розрахунковими змінними, що характеризують окремі вагомі риси економічного життя. Наприклад, покупці мусять знати ціни на масло, взуття, тарифи на телефонні послуги й тисячі, десятки тисяч інших цін, але вони ніколи не купують товарів за загальним рівнем цін. Водночас дуже важливо знати про динаміку такого агрегатного показника, як загальний рівень цін, що вимірюється, зокрема, через індекс споживчих цін. У багатьох країнах цей показник обчислюється щомісячно і його публікують засоби масової інформації. Інший надзвичайно важливий агрегатний показник, що характеризує стан економіки країни, - національний продукт. Кожна агрегатна економічна змінна обчислюється за відповідною методикою із суми індивідуальних економічних величин. Система агрегатних показників характеризує загальний стан економіки.
Вивчення макроекономіки – сьогодні надзвичайно важливе завдання. Макроекономічні явища відбивають успіхи або невдачі будь-якої країни. Держава може впливати на господарські показники через економічну політику, зокрема, видатки, податки, зміну монетарної політики. Дискусії навколо макроекономічних проблем формують окремі розділи у платформах політичних партій та їх кандидатів.
Інфляція є однією із найтяжчих економічних хвороб ХХ століття. ЇЇ грізні симптоми зафіксовані в господарствах ринкової економіки. Не мали імунітету проти інфляції і ті економіки, де механізми ринку були зруйновані адміністративно-командною системою. Особливо негативно відбивається інфляція на всіх сторонах соціально-економічного життя в Україні.
Основна мета курсової – розкрити суть інфляції; механізм її формування, основні причини виникнення і поглиблення; економічні, соціальні і політичні наслідки та основні шляхи її подолання. Значна увага в роботі також приділена з'ясування особливостей прояву інфляції в умовах сучасної України та антиінфляційній політиці, спрямованій на оздоровлення економіки і підвищення життєвого рівня народу.
Регіональні особливості розвитку й розміщення продуктивних сил України
Подальший
соціально-економічний розвиток України та інформатизація суспільства залежать
від того, якою мірою будуть задіяні інтелектуальні та творчі можливості народу,
здібності кожного громадянина. Це обумовлює необхідність нагромадже ...
Ринок праці в соціально-економічній системі
Актуальність
роботи полягає в тому, що в сьогоднішній економічній ситуації, яка склалась в
Україні, необхідна розробка ефективних заходів щодо соціального захисту
населення і насамперед його найбідніших верств; формування потреби народ ...