Розділи економіки

Проблеми обслуговування державного боргу України

Аналіз стану державного боргу та ефективності управління державним боргом набуває особливого значення в сучасних умовах. Для України, як і для більшості держав світу - державні запозичення є основним джерелом покриття дефіциту бюджету, причому як державного так і місцевих бюджетів. Розмір державного боргу, його динаміка і структура, темпи росту є одним з показників фінансового стану держави та ефективності державної боргової політики.

Актуальність даної теми полягає в тому, що у перехідній економіці України державний борг все більше набуває характеру не лише фінансової, але і соціально-політичної проблеми. Питання управління та обслуговування державного боргу є особливо важливим в контексті тих економічних труднощів, які впродовж останніх років переживає Україна. Розв'язання проблеми обслуговування державного боргу є одним із ключових факторів економічної стабільності в країні. Від характеру врегулювання боргової проблеми в значній мірі залежить бюджетна дієздатність держави, стабільність її національної валюти, а відтак фінансова підтримка міжнародних фінансових організацій. Необхідність розв'язання цих питань потребує пошуку шляхів вдосконалення механізму управління та обслуговування державного боргу в Україні.

Метою дослідження є виявлення основних проблем обслуговування державного боргу України на сучасному етапі та визначення напрямків його подолання.

Для цього потрібно вирішити наступні завдання: здійснити аналіз структури та динаміки державного боргу України; проаналізувати та прослідкувати динаміку витрат щодо обслуговування державного боргу; визначити проблеми та напрямки оптимізації формування та обслуговування державного боргу.

Об’єктом дослідження є державний борг України та його складові.

Предметом дослідження є аналіз витрат на обслуговування боргу, їх структура та динаміка.

Обслуговування державного боргу та витрати пов'язані з цим процесом

Аналіз стану державного боргу та ефективності управління державним боргом набуває особливого значення в сучасних умовах. Для України, як і для більшості держав світу - державні запозичення є основним джерелом покриття дефіциту бюджету, причому як державного так і місцевих бюджетів. Розмір державного боргу, його динаміка і структура, темпи росту є одним з показників фінансового стану держави та ефективності державної боргової політики.

Дефіцит державного бюджету, залучення та використання позик для його покриття призвели до формування і значного зростання державного боргу в Україні. Великі розміри внутрішнього і зовнішнього державного боргу, а також відповідно зростання витрат на його обслуговування обумовлюють необхідність вирішення проблеми державного боргу, а відтак і пошуку шляхів вдосконалення механізму його управління [6, с. 16].

Згідно зі статтею 2 Бюджетного кодексу, державний борг - загальна сума боргових зобов’язань держави з повернення отриманих і непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення [1].

Тема державного боргу останнім часом стала гострою для багатьох країн, як розвинених так і тих, що розвиваються, до яких належить і Україна. Як свідчать результати дослідження, проведеного фахівцями центру The Economist Intelligence Unit, публічний світовий державний борг з початку 2011 р. збільшився на 11 % і перевищив 40 трлн дол. Сумарна державна заборгованість усіх країн світу досягла 68 % від світового ВВП (номінальний світовий ВВП у 2010 р., за прогнозами Світового банку, становитиме 58 трлн дол [5, с. 63].

Станом на 01.09.2011 року Україна потрапила до списку 18 країн, яким загрожує дефолт. Відповідний перелік країн-невдах склало американське видання Business Insider. У своїх оцінках експерти виходили з розміру зовнішнього боргу, а також фінансової і політичної стабільності в країні. Рейтинг очолює Греція, де тривають заворушення населення у відповідь на заходи уряду з регулювання економіки. На другому місці - Венесуела, де скоротився видобуток нафти, через що повернення урядом боргів наразі під запитанням, на третьому - Ірландія, де відчуваються наслідки банківської кризи. На четвертому місці - Португалія. Їй належить погасити боргів на 20 мільярдів євро вже у 2011 році, на п’ятому -Аргентина, де спостерігається висока інфляція. Україна посідає 6 місце. Причини - великий розмір зовнішнього боргу і сповільнене зростання економіки. Експерти Світового банку оцінили валовий зовнішній борг України (разом державний і корпоративний борг) у 82% ВВП. За розрахунками науковців, на кожного громадянина припадає по 20 тисяч гривень цього зовнішнього боргу [6, с. 17]. державний борг україна кредит

У міжнародній практиці для оцінки стану державного боргу використовуються різноманітні показники щодо можливості країни по його обслуговуванню. Світовий банк виходить з того, що критичним рівнем державного зовнішнього боргу є понад 50% від ВВП. За вимогою Маастрихтської угоди державний борг не може перевищувати 60% ВВП країни. Слід звернути увагу на те, що бюджетним кодексом зафіксована гранична величина державного боргу у розмірі 60% ВВП, як і у країнах Європейського Союзу відповідно до Маастрихтського договору.

Але при цьому не береться до уваги той факт, що вказана величина боргу є прийнятною для держав із розвиненими внутрішніми фінансовими ринками та високими кредитними рейтингами на міжнародних ринках.

В Україні ж орієнтація на граничний рівень державного боргу, відображений у бюджетному кодексі, не сприяє відповідальному управлінню державним боргом і несе ризик фінансової дестабілізації. Тому для гарантування стабільної ситуації у валютно-фінансовій сфері та забезпечення платоспроможності держави у середньостроковій перспективі ліміт державного боргу України пропонують знизити до рівня 35% від ВВП [3].

Динаміка розміру державного боргу у % до ВВП відображена на рис.1.1

Рис. 1.1. Відношення державного боргу до ВВП

Загалом розмір державного боргу України невисокий у порівнянні з розвинутими країнами, але темпи його зростання, як бачимо на рисунку, виглядають дійсно загрожуючими. Наприклад, до кризи відсоток державного боргу до ВВП складав тільки 12%, а зараз - більше 40%. Крім того за даними американського видання Business Insider, станом на початок 2012 р. Україна потрапила до списку 18 країн, посівши 6 місце, яким загрожує дефолт. У своїх оцінках експерти виходили із розміру зовнішнього боргу, а також фінансової і політичної стабільності в країні.

Тобто, якщо не знизити темпи зростання державного боргу, то це потенційно може привести до проблем в економіці країни. Зокрема це може призвести до падіння життєвого рівня; девальвації національної валюти; зростання на імпортні товари (у тому числі на пальне); інфляція; відставання зарплат і соціальних виплат від зростання цін [6, с. 18].

Для оптимізації витрат, пов’язаних з фінансування дефіциту державного бюджету, держава здійснює управління державним боргом. Під управлінням державним боргом слід розуміти комплекс заходів, що приймаються державою в особі її уповноважених органів щодо визначення місць і умов розміщення і погашення державних позик, а також забезпечення гармонізації інтересів позичальників, інвесторів і кредиторів.

Погашення та обслуговування державного боргу здійснюється шляхом проведення платежів з виконання боргових зобов´язань перед кредиторами щодо сплати основної суми боргу, відсотків по ній та супутніх витрат, передбачених умовами випуску державних цінних паперів, угодами про позику, державними гарантіями та іншими документами.

Погашення боргу - це виконання боргових зобов´язань перед кредиторами щодо сплати основної суми боргу, визначеної угодою про позики або номінальної вартості державних цінних паперів. Обслуговування боргу - це комплекс заходів держави, спрямованих на погашення позики, виплати відсотків за ними, уточнення і проведення змін умов погашення позик.

В Україні відповідальність за розроблення та реалізацію ефективної боргової стратегії держави різні міністерства та відомства, які тісно між собою пов’язані.

Зокрема, функції з управління державним боргом покладені на:

) Кабінет Міністрів України;

) Міністерство фінансів, в особі якого діє Департамент Міністерства державного боргу та Департамент співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями;

) Національний банк України;

) Державне Казначейство України;

) Державна контрольно-ревізійна служба України;

) Рахункова палата України.

Слід відзначити, що на саму величину сукупного державного боргу ні один з цих органів не має впливу, оскільки цей аспект є прерогативою законодавчих органів, які визначають напрямок бюджетно-податкової політики.

Конституція України визначає, що до повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього. Приміром, надходження від позик входять у доходну частину державного бюджету, тому, коли Верховна Рада України затверджує Державний бюджет України, вона враховує в загальній сумі доходів і плановані на даний рік надходження з позики. Асигнування на погашення заборгованості держави за позиками, на виплату виграшів, погашення облігацій теж передбачаються Верховною Радою України у відповідних статтях закону, які затверджують загальну суму видатків державного бюджету. Крім того, Конституція уповноважує Верховну Раду України затверджувати рішення щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також щодо одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Держбюджетом України, а також здійснювати контроль за їх використанням. Згідно з Конституцією України, порядок утворення і погашення державного боргу, порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи встановлюються винятково законами України.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України Державне казначейство України на підставі розпоряджень Департаменту державного боргу та первинних документів здійснює відображення операцій, пов’язаних з державним боргом та використанням залучених коштів у бухгалтерському обліку виконання державного бюджету [2, с. 374].

При управлінні внутрішнім боргом головна увага звертається на потенційні можливості розміщення нових боргових зобов’язань серед інвесторів та на наявність фінансових ресурсів у державі для своєчасного і повного обслуговування боргових зобов’язань. Списання частини державного внутрішнього боргу України перед окремими суб’єктами права може бути здійснено лише шляхом прийняття Верховною Радою відповідного законодавчого акту за умови визначення джерел погашення.

Законом України «Про Національний банк України» заборонено Центральному банку купувати облігації на аукціонах з їх первинного розміщення від власного імені та за рахунок власних коштів.

Разом з тим, Національний банк України за погодженням з Міністерством фінансів України може здійснювати обслуговування операцій нерезидентів на первинному ринку і укладати угоди купівлі облігацій за дорученням та за рахунок коштів нерезидентів за умови, що обсяг придбання становить не менше 100 млн дол. США [7, С. 210].

Якщо безпосередньо оцінювати розміри витрат, які необхідні для обслуговування державного боргу, то у 2009 р. на боргові виплати спрямовувалася кожна п’ята гривня доходів бюджету, у 2010 р. - кожна четверта гривня, а на кінець 2011 р. відповідно до розрахунків Мінфіну було витрачено 22,89 млрд грн на обслуговування боргу і 44,81 млрд грн на погашення. Водночас фактично за 2011 р. згідно з законом про Держбюджет витратили 85 млрд грн, а це майже кожна третя гривня держбюджету [5].

Щодо поточних показників обслуговування державного боргу, то за даними Державної казначейської служби з початку 2012 року до 3 грудня витрати з обслуговування державного боргу України становили 21,75 млрд грн (у т.ч. з внутрішнього держборгу - 15,6 млн грн, із зовнішнього - 6,2 млрд грн).

Станом на вказану дату витрати з погашення державного боргу складають 59,1 млрд грн (у т.ч. із внутрішнього держборгу - 29,95 млрд грн, із зовнішнього - 38,7 млрд грн) [11].

Для більшої наочності відобразимо динаміку витрат на обслуговування державного боргу за період 2009-2012 рр. на рисунку 1.4.

Рис. 1.4. Витрати на обслуговування державного боргу на 2009-2012 рр.

Таким чином, спостерігаємо негативну динаміку до збільшення витрат на обслуговування державного боргу на 3,5 % порівняно з 2011 роком, та витрат з погашення - на 22%, що насамперед є наслідком неефективного використання залучених ресурсів, тобто державні запозичення не спрямовуються на модернізацію економіки, технічне переозброєння підприємств, не сприяють економічному зростанню, а “проїдаються”, сприяючи тому, що у майбутньому може виникнути ситуація, коли погашення боргів ляже важким тягарем на економіку України.

Основним чинником посилення боргового навантаження на держбюджет у найближчій і середньостроковій перспективі в уряді називають необхідність погашення боргів, здійснених за останні чотири роки. У Середньостроковій стратегії управління державним боргом на 2012-2014 рр. наголошується, що інтегровані показники валютного ризику, пов'язаного із зростанням витрат на погашення державного боргу під час девальвації національної валюти на одиницю в період 2012-2014 рр., становитимуть відповідно 9,75, 8,5 і 4,75 бала (максимальне значення - 12,5 бала). При цьому планується, що інтегровані показники ризику щодо частки держборгу в іноземній валюті будуть залишатися на позначці 7,25 бала протягом усього зазначеного періоду.

Основними факторами, що впливатимуть на формування боргової політики в Україні у 2013 році є значні обсяги погашення та обслуговування державного боргу - 78,7 млрд. та 33,5 млрд. грн. або 4,7 та 2% ВВП .

Уряд розраховує, що реалізація стратегії дозволить до кінця 2012, 2013 і 2014 років досягти “співвідношення обсягу державного боргу до внутрішнього валового продукту - на рівні не більш ніж 30%, 25% і 25%”. При цьому частка державного внутрішнього боргу відповідно складе не менше 46%, 47% і 48%, а середньозважений термін погашення держборгу - відповідно 4,1, 4,2 і 4,3 року [10].

Прогнозні розрахунки показують : якщо уряд інтенсивно перекладатиме на державний бюджет свої умовні зобов’язання, то на виплату відсотків за державним боргом має бути спрямовано 1,3-2 % ВВП у період 2010-2012 рр. з максимальним значенням у 2013 р - 2,2 % ВВП. На виплату відсотків за державним боргом до 2015 р. відволікатиметься 5,8-10,9 % доходів Державного бюджету [9].

Якщо розглядати витрати на обслуговування боргу у довгостроковій перспективі за період 2014-2020 рр, то проаналізувавши дані таблиці 1 можна зробити певні узагальнюючі висновки, щодо того, що в структурі витрат по обслуговуванню боргу переважатимуть витрати на обслуговування внутрішнього боргу, що пов’язане з погашенням ОВДП, що були випущені в 2009-2012 рр. та виплатою доходів по ним.

Так, наприклад, співвідношення витрат на обслуговування зовнішнього боргу до витрат внутрішнього боргу в структурі всіх витрат становить відповідно : в 2014 р - 59% і 41%, в 2015 - 64% і 36, в 2016 -57% і 43% відповідно.

Щодо структури витрат на обслуговування зовнішнього боргу, то найбільша питома вага в 2014 році припадає на ОЗДП 2010 року (24%), ОЗДП 2011р (19%), МВФ (16%), МБРР (13%). Дана структура витрат спостерігається протягом всього періоду, що розглядається (2014-2020рр)

Таблиця1.1 Прогнозні витрати по обслуговуванню державного боргу за 2014-2020рр [8]

млн.грн

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

Обслуговування

14 051,59

12 211,47

9 420,32

7 683,

5 925

4 249

3 065

ВНУТРІШНІЙ БОРГ

8 927,16

7 859,54

5 931,14

4 782,

3 467,

1 864,

749,3

НБУ

142,98

136,37

129,76

123,14

116,53

109,91

103,31

ОВДП 2008

1 659,66

1 659,66

553,62

ОВДП 2009

3 827,08

3 359,48

3 359,48

3 209

2 343

1 303,

645,99

ОВДП 2010

2 098,24

1 788,61

1 048,79

778,04

607,04

450,53

ОВДП 2011

1 199,20

915,42

839,49

672,14

400,19

ЗОВНІШНІЙ БОРГ

5 124,43

4 351,93

3 489,18

2 901

2 458

2 385

2 316

ЄБРР

145,04

129,25

108,97

91,98

75,3

58,6

42,89

МБРР

655,45

593,02

545,6

493,41

441,41

390,15

341,52

МВФ

810,36

209,06

ОЗДП 2007 року

378

368,56

368,56

368,56

ОЗДП 2010 року

1 205,00

1 174,88

906,76

906,76

906,76

906,76

906,76

ОЗДП 2011 року

954

930,16

930,16

930,16

930,16

930,16

930,16

Японський банк міжнародного співробітництва

27,75

26,31

24,7

23

21,4

19,84

18,36

Аналізуючи дані вищенаведеної таблиці щодо витрат на обслуговування державного боргу, очевидно, що якщо влада не змінить темпи зростання державного боргу та пов’язаних з цим витрат на його обслуговування економічна криза загострюватиметься і тоді не буде жодної можливості в майбутньому виплачувати відсотки і повертати кредити, які неможливо буде пролонгувати.

Висновки

У якості висновків, можна сказати, що перед урядом, як ніколи гостро, стоїть завдання у розробленні такої боргової стратегії, в якій державний борг розглядатиметься не з позицій боргового тягаря на національну економіку, а як інструмент в механізмі забезпечення стабільного економічного зростання країни, забезпечення необхідних темпів приросту ВВП та повної зайнятості, стримування інфляційних процесів, забезпечення фінансування соціальних програм, формування достатніх обсягів кредитних ресурсів для розвитку підприємницької діяльності, залучення необхідних обсягів іноземних інвестицій.

Необхідно обрати таку боргову стратегію, яка була б направлена на стабільне економічне зростання, забезпечення необхідних темпів приросту ВВП та повної зайнятості, стримування інфляційних процесів, забезпечення фінансування соціальних програм, формування достатніх обсягів кредитних ресурсів для розвитку підприємницької діяльності, залучення необхідних обсягів іноземних інвестицій.

Тому необхідно, щоб стратегія формування і обслуговування ринку державних запозичень базувалась на науково обґрунтованих засадах. Структура і розмір державного боргу мають прогнозуватися на часовому інтервалі в декілька років та навіть десятиріч з тим, щоб забезпечити збалансований бюджет, стабільне економічне зростання й потужну фінансову систему. Проблеми державного боргу повинні стати окремим напрямом дослідження у сферах економічного аналізу, прогнозування, фінансового менеджменту, господарського права. До принципових моментів, на яких варто зосередити увагу при вироблені стратегії боргового управління, слід віднести чітко визначену граничну межу частки зовнішнього та внутрішнього боргу та витрат на їхнє обслуговування в структурі державних витрат; подальше зниження вартості обслуговування державного боргу та подовження терміну запозичень, поєднання ринкових та інституціональних механізмів управління державним боргом, використання світового досвіду врегулювання боргу.

      Подібні статті по економіці

      Структура і функції ринку
      Сучасна економіка є насамперед ринковою. Тому важливе значення має з'ясування сутності ринку, його структури, функцій та умов формування. Ринок не може існувати без системи підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів і ...

      Регіональний розвиток і розміщення залізничного транспорту України
      За своїми природними географічними умовами Україна належить до держав, які мають всі необхідні дані для торгових контактів із зарубіжними країнами через залізничний транспорт. Сама доля подарувала нашій країні вигідне географічне полож ...

      Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2018 рік.