За роки незалежності в сфері економіці України відбулося багато реформ. Багатьом з них навіть сьогодні ще важко дати об’єктивну оцінку. Але все ж існують позитивні результати завдяки вміло впровадженим грошово-кредитній, бюджетно-податковій і соціальній політикам. Всі вони мають під собою значну теоретичну базу, практику застосувань в інших країнах і, як наслідок, багато шляхів впровадження.
Гроші відносяться до тих особливих історичних категорій, які завжди були найбільш актуальними в економічній думці, так як в процесі грошового обігу найбільшою мірою проявляються і реалізуються інтереси суб’єктів ринку. Через гроші, їх функції кожен індивідуум реалізує свої потреби, тому грошова система і визначає взаємозв’язок між виробництвом, обміном, розподілом і споживанням. Порушення цього взаємозв’язку неодмінно призводить до виникнення протиріч в економічному житті. Грошовий ринок є найбільш чутливим і вразливим елементом системи економічних відносин, що в свою чергу означає можливість його використання для впливу та регулювання окремих макроекономічних показників і економіки в цілому.
Відображаючи рівень розвитку продуктивних сил на кожному етапі вдосконалення товарно-грошових відносин, гроші постійно удосконалюють виконувані функції і свій зміст. Ось і сучасний етап розбудови української державності вимагає зміцнення стабільності і привабливості національної грошової одиниці та формування такої грошово-кредитної політики, яка швидко наблизить народ України до цивілізованих стимулюючих норм виробництва, розподілу, обміну і споживання. Впровадження гривні - не плід фантазії чи наслідок дії окремих історичних постатей, а об’єктивна закономірність суспільного поступу. Об’єктивна необхідність власних грошей диктується насамперед внутрішніми економічними причинами, пов’язаними з потребами мати гроші як товар товарів і мірило суспільної вартості усіх виробів і послуг для забезпечення еквівалентності обміну. А, з іншого боку, національні гроші тісно переплітаються з політикою. Справді, щоб Україна успішно розвивала самодостатню економіку, яка у міжнародному поділі суспільної праці продукувала б не напівфабрикати, а наукоємні види готової до суспільного вживання продукції, що виготовляється на основі замкнених технологічних циклів, конче потрібна власна валюта.
Розвиток фінансово-кредитної системи країни визначається ефективністю монетарного регулювання, що базується на використанні дієвого інструментарію грошово-кредитної політики. На кожному етапі економічного розвитку країни центральний банк визначає цілі своєї діяльності, що передбачають пріоритетність використання окремих інструментів. В Україні на законодавчому рівні формуються основні засади грошово-кредитної політики на кожний рік, де визначається перелік інструментів та методів, за допомогою яких відбувається регулювання фінансово-кредитної системи країни.
Актуальність вибраної теми визначена в першу чергу об`єктивно важливою роллю грошово-кредитної політики у сучасній соціально орієнтованій ринковій економіці, перехід до якої є головним вектором реформ в Україні.
Мета курсової роботи - визначити особливість ролі грошей в економіці України з урахування здійснення сучасної грошово-кредитної політики.
Задачі роботи - визначити сутність ролі грошей в економіці держави; проаналізувати величину грошової маси в Україні та сучасні методи грошово-кредитної політики; охарактеризувати сучасні напрями підвищення ефективності управління грошовою масою в Україні.
Предметом даної роботи виступають дослідження ефективності використання інструментів грошово-кредитної політики на кожному з етапів її формування, і особливо - на за останній період.
Об'єктом роботи виступає національна економіка, її реальний сектор, банківська сфера.
Інформаційну основу курсової роботи, окрім наукових праць вітчизняних авторів,складають також нормативні акти, офіційні статистичні дані; науково-методична література; матеріали періодичних видань та ресурси мережі Internet.
Місце України в глобалізаційних процесах
Глобалізація як історичне явище і феномен, а також як об'єктивна
закономірність розвитку людства привертає все більшу увагу дослідників як у
країнах Заходу, так і в країнах Сходу. В наш час формується нова галузь науки —
глобалістика, яка ...
Податкове стимулювання наукової та інноваційної діяльності
Визначальними чинниками сучасного економічного розвитку є
інноваційні технологічні зміни, що зумовлені широкомасштабним освоєнням
досягнень науки, забезпечують зростання продуктивності суспільного виробництва
та підвищення добробуту населе ...